Categories
Uncategorized

ДОНБАСЬКІ БАНДЕРІВЦІ: ЯК НАЩАДКИ ДЕПОРТОВАНИХ ЛЕМКІВ ТА БОЙКІВ СТВОРИЛИ НАЙМЕНШУ ГРОМАДУ НА СХОДІ УКРАЇНИ

2 жовтня 2020

RISU

Україна у вересні відзначила 75-і роковини початку примусової депортації жителів Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 роках. Комуністичні режими СРСР та Польщі шляхом масштабниx репресій, терору та конфіскації майна виселили майже 500 тисяч жителів у різні регіони тодішньої УРСР.

 

На Донбасі поблизу Бахмута в селах Званівка, Верхньокам’янське та Роздолівка оселилося 340 родин із Західної Галичини. За понад пів сторіччя вони зберегли культуру, віру та традиції. А нещодавно створили об’єднану територіальну громаду. Команда спільного проєкту Радіо Свобода та «Настоящего времени» в Україні зняла документальний фільм «Депортовані на Донбас», що показує життя нащадків переселенців сьогодні.

 

Коли опиняєшся у Званівці, то може здатися, що ти десь на Західній Україні: каплиці на в’їздах, просторі будинки з дерев’яними фронтонами та україномовні мешканці.

 

«Сідайте, вшануйте ноги», «скуштуйте голубці з бульби» – такими словами мене дивували на прифронтовому Донбасі. Лінія фронту усього за кількадесят кілометрів. Тут ще живі свідки подій примусової депортації. Нам пощастило познайомитися з ними. І хоча вони були дітьми, пам’ятають, якою трагедією було переселення. Людей вантажили в потяги та везли в невідомому напрямку. Вони не знали, що на них чекає, і як це, коли навколо не ліс і гори, а терикони і степ.

 

«Перший ешелон прийшов сюди у неділю, на Трійцю. Це треба уявити свято таке, коли треба було заколочувати вікна, сідати в вагони і їхати, невідомо де. Одні казали, що нас у Сибір везуть, не вірили вже. І коли нас привезли, як відкрили вагони в Сіверську, і я досі пам’ятаю оцей крик, жіночий плач. Це страшне було», – пригадує Розалія Бойко, яка дитиною пережила депортацію.

 

Ми дуже хотіли показати маловідому сторінку історії і те, як адаптувалися люди в суспільстві протилежної ментальності. У Званівці переселенцям із Західної Галичини вдалося збудували єдиний на Донбасі греко-католицький храм. Ми знімали фільм у грудні, було дуже холодно, мінус двадцять, але недільним ранком люди йшли до церкви. Це вражало, що минуло понад 70 років, самих переселенців лишилися одиниці, а релігія, що була стільки часу заборонена, і досі єднає людей.

 

«Цікаво, що депортовані греко-католики зберегли тут віру в ті часи. Священник приїжджав підпільно, щоб охрестити дітей, щоб повінчати. Вони навчали дітей, молодь, щоб не зникла та віра, і в 90-му році вирішили гуртом збудувати цей храм», – розповідає настоятель отець Павло.

Categories
Uncategorized

ГРОМАДСЬКИЙ ПРИМІТИВІЗМ

Наспіває час, коли звичайна людина яка працює майже ціле своє життя в українській громаді у діаспорі приходить до сумного висновку, що дуже багато осіб котрі уважають себе громадськими діячами це фактично малі особи котрі керуються вузькими інтересами, а то і здебільша власними егоїстичними. Це явище фактично більш помітне сьогодні, тому що майже все наше “найкраще покоління” відійшло і залишилися здебільша маргінесові його представники та діти і онуки того покоління які в більшості позбавлені ідеології, а до принципів ставляться дуже гнучко.

 

Мої батьки були зареєстровані американські виборці як Республіканці. Це були Республіканці Айзенгавера, Голдвотера і Рейгена. Їхня ідеологія яка керувала їхнім життям мала анти радянську і анти москальську основу. Республіканські консерва-ти користувалися такими фразами як холодна війна, залізна заслона, імперія зла. Оскільки майже ніхто з них не був багачем, гроші були важливим фактором тільки для того щоби виплатити кошти, житла, прохарчування, забезпечення медичної опіки, навчання на вищих інститутах своїх дітей та подбати фінансово про вінчання тих дітей і свій власний похорон.

 

Слідом за політичною безвідповідальністю Президента  Демократа Френкліна Рузвельта який був окружений комуністами у Стейт Департменті і віддав Східну Європу разом з Україною Сталіну, і на багато менше Президента Демократа Гаррі Трумана який був хіба воєнним злочинцем у війні з Японією, Республіканці взяли на себе впровадити принципову політику, яка чітко вставила клин між російським СРСР і вільним світом.  Українські імігранти стали частиною тої політики. До речі навкола себе навіть згуртували інші поневолені народи. Такими українцями були подружжя Стецьків (хоча вони не були ні Американцями ні Республіканцями але діяли у напрямі тої політики ), Лев Добрянський та інші.

 

Видатні Республіканці, такі як покійні політик Джон Макейн і публіцист Чарлс Кравтгаймер, Генерал Колін Павелл, Джордж Вілл, Карлі Фіоріна, Маргарет Гувер, Джон Кейсик і багато інших, зайняли принципові анти Трампівські позиції. Інші для власної вигоди  пішли шляхом нового лідера Республіканської Партії Дональда Трамп. Це переважаюче сьогодні крило Партії не основане на принципі чи ідеології, а радше на  опортунізмі і екстремізмі. Пропоную до речі зробити порівняння хоч би інтелектуальне між Республіканцями котрі залишили Трампа і тих котрі пішли за ним. Великими приклонниками сьогоднішньої Партії це ті котрі вірять у верховенство білого расизму, Горді Хлопці, конспіратори Кюанон і навіть та група яку недавно відкрили у конспірації викрасти і остаточно вбити Демократичного губернатора Мишигену тому, що вона не сприяє директивам Трампа. На жаль це є сьогодні Республіканці при владі.

 

Ця тенденція покотилася і по новому поколінню українців Республіканців тим більше тому, що у них відсутня ідеологія чи принципи а Україна далеко не на першому місці.  В попередній статті я назвав їх зрадниками України. Вилилась ля-вина критика проти мене як мені кажуть ті котрі уважають мене своїм другом  і знаходять час читати а то і писати по Фейсбук. Я очевидно засміявся, хоч мені дуже гірко не за себе але за те як скотились українці в Америці.

 

Недавно ця критика відбилася також і на громадську діяльність. Я очолюю Фундацію яка уможливлює студії для осягнення магістерських і докторантських диплом на Українському Вільному Університеті, єдиному українському університеті який надає такі дипломи поза межами України і який 17 січня 2021 року святкуватиме 100 років існування. Там сьогодні студіюють переважно аспіранти з України. Можливості допомагати Фундації залежать до великої міри від наших добродіїв між ними таких питомих як Ню Йоркська кредитівка Самопоміч та Фундація Спадщина з осідком у Чикаго. У більшій чи менші мірі наші фінансові інституції підтримують зусилля Фундації. Я мушу признати що я аж почервонів коли довідався, що кредитівка СУМА у Юнкерсі відхилила наше звернення і як переказав телефонічно її почесний Голова — це було тому, що голова Фундації є лівий. Я цього не зрозумів бо прохання Фундації було не для мене. Більш зрозумілим було б коли б ФККСУМА відмовила мені позику бо я “лівий”.

 

Це важко надолужити бо я кілька тижнів тому, моя дружина і мої діти вже проголосували поштою за кандидатів Байден і Гаріс і фактично за цілим списком Демократів тільки з тої причини, щоби не було Республіканського Конгресу, коли б не дай Боже, пройшов одіозний Дональд Трамп. До речі ми також пожертвували гроші на кампанію Байдена, кампаній обох палат Конгресу, а також особливо для конкурентів двох Республіканських сенаторів які для мене найбільш одіозні непринципові підлабузники Митч Маконнел з Кентакі та Линдзій Грагам з Південної Кароліни. Хіба на превелике здивовання мої колишніх друзів, сьогодні Трамшевиків котрі через мене відмовили допомогу українським студентам на УВУ, далеко раніше я дав символічний даток одній українці з Республіканської Партії котра балотується до Стейтової Асамблеї у Ню Йорку. Як читачі мої знають я не Республіканець, хоч міг би бути за Айзенгавера, Голдвотера чи Рейгена ані не  голосую у Ню Йорку. Вона ж українка. Для мене це основний критерій. Вона зветься Тамара Лащик. Закликаю українських Трампшевиків підтримати її кандидатуру, але не язиком, а грішми.

 

10 жовтня 2020 року                                               Аскольд С. Лозинський

Categories
Uncategorized

RUSSIA IS SPREADING LIES ABOUT COVID VACCINES, SAYS UK MILITARY CHIEF

Head of armed forces says both China and Russia trying to undermine cohesion in west

Dan Sabbagh 

30 Sep 2020 

The Guardian

Russia is seeking to destabilise countries around the world by sowing disinformation about coronavirus vaccines that is shared rapidly across social media, the head of the armed forces has warned.

Gen Sir Nick Carter, the chief of defence staff, said the propaganda tactic reflected a strategy of “political warfare” aggressively undertaken by Beijing as well as Moscow “designed to undermine cohesion” across the west.

The senior general accused “autocratic rivals” of “manipulating the information environment” to exploit the Covid-19 crisis for strategic gain – including “pro-Russian vaccine politics” – in a speech at the Policy Exchange think tank.

Their “disinformation narratives” were designed to permeate anti-vaccination social media groups, Carter added, pointing to an example uncovered earlier this summer by Australian researchers that spread rapidly from Ukraine.

In July, a fake press release was posted to websites of the pro-Russian self-declared state in Luhansk, eastern Ukraine. It falsely claimed that the US had conducted vaccine trials on Ukrainian volunteers, some of whom had died.

The trials never happened but the misleading narrative spread in several languages, including on a prominent Australian anti-vaccination Facebook group, despite multiple attempts to fact-check and debunk it.

Carter said it was an example of “digital authoritarianism” alongside well-known Kremlin cyber and hacking attacks, in a rare policy speech delivered with the defence secretary, Ben Wallace, sitting alongside him.

A similar approach was adopted by China, he added, where “the Chinese Communist party is forging a future of mass surveillance” and ranking and monitoring of individuals based on how they behave online.

The speech comes in the run-up to a five-year integrated review of defence and foreign policy that is expected to see the UK seek to invest more heavily in cyber and covert capabilities, reflecting a belief that Britain is already engaged in a persistent low-level conflict with authoritarian rivals.

The British army already operates a propaganda and disinformation suppression unit, 77 Brigade. But the military is traditionally tight-lipped about the scope and scale of its activities and Carter’s speech offered few precise clues as to how the UK will respond.

Senior defence sources said scaling up Britain’s information warfare capability was “not going to be a massive increase of expense” and that it would involve, in part, closer intelligence and information sharing with a range of allies. “The bill that’s attached is not significant,” they said.

Countries such as Russia and China, Carter argued, “see the strategic context as a continuous struggle in which non-military and military instruments are used unconstrained by any distinction between peace and war.”

The general added: “Their goal is to win without going to war – to achieve their objectives by breaking our willpower, using attacks below the threshold that would prompt a war-fighting response.”

In the summer, Britain accused Russian state-sponsored hackers of targeting research labs in the UK, US and Canada involved in developing a coronavirus vaccine, with the apparent intention of stealing the research.

Intelligence officials said the cyber-attackers were from a group called APT29, linked variously to the country’s FSB or SVR intelligence agencies, in attacks that were described by Dominic Raab, the foreign secretary, as “completely unacceptable.”

As part of the military’s response, Carter unveiled military doctrine called the Integrated Operating Concept. It recognised the need “to compete below the threshold of war in order to deter war” to prevent “one’s adversaries from achieving their objectives in fait accompli strategies.”

 

Categories
Uncategorized

RUMINATIONS FOLLOWING THE PRESIDENTIAL DEBATE

An elderly lady friend of mine, who was a medical doctor in Ukraine and immigrated to America some fifteen years, brought  my attention to a particular moment during the recent presidential circus debate where Donald Trump’s behavior was anything but presidential. There was a point which particularly impacted my friend since she lives emotionally in the land she left, when Joe Biden accused Donald Trump of being Putin’s puppy. Trump did not deny the accusation. Instead he interrupted and tried to go after Biden’s son at which point the moderator stepped in. The lack of a denial was not an oversight nor was it calculated. For me, it was an impulsive non-responsive reaction by the accused who could not bring himself to offend his master with a denial.

 

Debates are evaluated normally by who won. Naturally each debater tries to spin the effect and result through his undiscriminating supporters. In this instance Trump supporters such as Rick Santorum on CNN had to admit reluctantly that Trump was badly hurt. Even the loquacious and manifestly primitive Sean Hannity had to stretch to reach silver linings by spouting out that Trump showed himself to be a real fighter. So does a pit bull but that does not make him presidential

The ultimate irony was that several Trump apologists accused Biden of being disrespectful to the President of the United States. An image of a pot and kettle appears applicable. I cannot imagine a rational semi educated person awarding this debate to Trump.

 

Since somehow I have ventured into the canine world with puppies and pit bulls I will continue briefly with these metaphors.  My doctor friend from Ukraine went on to explain that the Ukrainian translation of puppy “tsusyk” represented one subservient and dependent upon his master. I pointed out that a puppy is not always obedient. She responded that they can be trained in order to garner favors. There was a momentary hesitancy on my part but then I admonished her and vicariously Joe Biden for offending puppies. Trump is not Putin’s puppy.

 

Donald Trump is a sycophant for Putin. That sycophancy results in his becoming an ally and apologist for Putin with a motive to ultimately use that relationship to aggrandize himself. This is without regard for morality or the well being of other people. Calling him a puppy is just plain wrong. After all puppies are trained to distinguish eventually  between right and wrong. Trump is unable to do so and he is 74 years old. Training him now is out of the question. Besides dogs have an inherent instinct for faithfulness. That is another character trait Trump does not possess. Check his biography.

 

Plain and simple Trump is an immoral narcissist with no integrity or relationship with concepts such as good and evil, right and wrong.  He cares not for America, other Americans  nor for others. He does not recognize Ukraine as being in his own personal interest because it is not. It offers Trump nothing personally. Geo-strategic ally, keystone in the arch as former National Security adviser Zbigniew Brzezinski identified Ukraine is relevant terminology for American political interests, but that has nothing to do with Trump.  He is obsessed with North Korea’s murderous strongman because establishing a relationship with North Korea may provide a pathway for a Nobel peace prize and personal glory for Donald Trump. He cares and has for a longtime in the past cared for Vladimir Putin because he wants to do business in Moscow and construct a tower there bearing his name,  plain and simple. Unlike a puppy he is not trainable because he has been trained to be strictly out for himself. His own sister has made that observation. There is no influencing him unless you act as corruptly as he does. 

 

Frankly, Joe Biden misspoke during the debate. Instead of puppy he probably meant to say puppet. That would have been more on target and less disrespectful to the canine community. 

 

September 30, 2020                                   Askold S. Lozynskyj

 

Categories
Uncategorized

ПЕРШІ МІРКУВАННЯ ПІСЛЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ДЕБАТІВ

Моя старша за віком і досвідом знайома, яка була лікарем в Україні і приїхала в Америку десь п’ятнадцяти років тому, звернула мою увагу на  особливий момент під час нещодавніх президентських циркових дебатів США, де поведінка Дональда Трампа була чимось інакшим чим пасувало б президенту.  В один момент, який особливо вплинув на мого знайому, оскільки вона живе емоційно далі на землі, яку вона залишила, Джо Байден звинуватив Дональда Трампа, що він немов цуценя Путіна. Трамп не заперечував. Замість цього він перервав і намагався вдарити по синові Байдена, в який момент модератор вступив і перервав. Відсутність відмови Трампа на закид не була переоченням, ані вона не була розрахована. Це була імпульсивна хвилева реакція обвинуваченого, який не міг привести себе образити Путіна запереченням.

 

Дебати оцінюються зазвичай тим, хто виграв. Природно, кожен учасник дебати намагається по соєму представити ефект зокрема через своїх недискримінаційних прихильників. У цьому випадку прихильники Трампа, такі як Рік Санторум на CNN, неохоче визнали, що Трамп був погано поранений. Невиліковий і явно примітивний Шон Ганніті намагався простягнутися, щоб досягти чогось позитивного, викувавши, що Трамп показав себе справжнім запальним героєм переконаним своєї правди. Хіба подібним до собаки хижака, але це не робить його президентським.

 

Кінцевою іронією було те, що кілька апологетів Трампа звинуватили Байдена неповагою до Президента Сполучених Штатів Америки. З’являється  зображення горщика та чайника. Хто чорніший? Я не можу уявити раціональної бодай напівосвіченої особи, яка уважає цю дискусію тріумфом Трампа.

 

Так коли я завітав у світ собак і цуценят,  я буду хіба продовжувати коротко з цими метафорами.  Моя знайома лікар з України продовжувала пояснювати, що український переклад цуценятко представляє тварину дуже  підвладну і залежну від його господаря. Я зазначив, що цуценя не завжди слухняне. Вона відповіла, що воно може бути навчене для того, щоб набрати власної користі. З мого боку  була миттєва мовчанка, але потім я насварив її і Джо Байдена за образу цуценят. Трамп не цуценя Путіна.

 

Дональд Трамп – не щирий підлабузник для Путіна. Це підлабузництво призводить до того, що він стає союзником і апологетом для Путіна з мотивом в кінцевому підсумку використовувати ці відносини для себе. Це не має ніякого відношення до моралі або благополуччя інших людей. Називаючи його цуценя просто неправильно. Адже цуценята навчаються розрізняти в кінцевому підсумку між правильним і неправильним. Трамп не в змозі зробити це, і йому 74 років. Навчання його зараз поза питанням. Крім того, собаки мають притаманний інстинкт вірності. Це ще одна риса характеру якою Трамп не володіє. Перевірте його біографію.

 

Дональд Трамп як людина аморальний нарцис без принципів або відношення з такими концепціями, як добро і зло, правильне і неправильне.  Він піклується не про Америку, чи  інших американців, а тим більше інших людей які йому не на особисту користь. Він не визнає Україну як у своєму особистому інтересі, оскільки це і так є. Україна для нього не представляє особистої користі.  Гео-стратегічний союзник, ключовий камінь в аркі, як писав про Україну колишній радник з національної безпеки Збігнєв Бжезинський, є актуальною термінологією для американських політичних інтересів, але це не має нічого спільного з Трампом.  Це для нього несуттєве.

 

Він зацікавлений дружбою з  вбивцем і авторитарним вождем Північної Кореї, тому що встановлення відносин з Північною Кореєю може промостити йому шлях до Нобелівської премії миру та особистої слави для Дональда Трампа. Він піклується і вже давно перед президентством дбав про Володимира Путіна, тому що він хоче робити бізнес в Москві і побудувати там вежу, що носитиме  його ім’я хіба навіки. На відміну від малого цуценя він не може бути інакше навченим, тому що він був навченим бути тільки для себе. Його власна сестра федеральний суддя зробила це спостереження. Не може бути ніякого впливу на нього, якщо ви не діяти так корумповано, як він це робить. Це дуже обмежує можливості впливу зокрема для тих котрі хотять впливати на користь України.  

 

Відверто кажучи, Джо Байден неправильно висловився під час дискусій. Замість цуценя (puppy) він, напевно, хотів сказати лялька або маріонетка (puppet). Це було б напевно більше доречно і менш нешанобливо для собачого співтовариства. 

 

30 вересня 2020                                                   Аскольд С. Лозинський

Categories
Uncategorized

TECH ARMY SET UP BY EUROPE’S LAST DICTATOR TURNS ON ITS CREATOR

Luke Pierce

The Daily Beast

September 30, 2020

WARSAW, Poland—One of the rare successes chalked up by the regime of Europe’s last dictator has been the establishment of a kind of East European Silicon Valley, which spawned a booming industry of Belarusian programmers and tech start-ups.

The autocratic president of Belarus, Alexander Lukashenko, now fears he has created a monster.

An army of 30,000 tech-savvy professionals is turning against its creator. Coders and software engineers, many of whom are linked to the state-sponsored Hi-Tech Park in Minsk, have formed a hacking collective called Cyber Partisans which is wreaking havoc as Lukashenko tries to quell a growing revolution.

Thousands of Belarusians have been arrested since August’s presidential election, which was condemned as rigged by foreign observers. Opposition leaders claim Lukashenko was voted out of power amid huge demonstrations against a brutal quarter of a century in power.

Hundreds of those who were arrested have been beaten and assaulted, some have allegedly even been raped and killed in jails. Lukashenko has tried to emulate his ally President Putin’s iron grip on dissent.

Over the weekend, Cyber Partisans hacked into the Belarusian TV and Radio Company website, the national state media organisation, and showed 30 minutes of footage of security forces using violent force against protesters instead of the usual state news. “The guy who created this is a real hero,” one of the hackers told The Daily Beast. “He spent about one week to prepare everything. He was a few days without sleep.”

That was just the latest act of online civil disobedience.

Over the past three months, a common sight in the streets of Minsk—often in broad daylight—is the image of a desperate civilian being dragged, kicking and screaming, into an unmarked police vehicle by masked men, often in plain clothes. The vast majority of the individuals behind the violent crackdown and aggression have remained nameless and faceless. Abuses and crimes committed against the population were likely to go without consequence—until now.

In a small office in central Warsaw, Yan Verbitsky, who works for NEXTA, an independent, anti-Lukashenko media organisation, sat at his computer admiring a spreadsheet he recently procured from the hackers filled with the personal details of Belarusian police. “We want to show that they will not be able to hide behind masks and remain anonymous in their atrocities” he says. Mumbling to himself in Russian, he plots the best way to present the list to the public and declares that he has no sympathy towards those he is about to unmask.

“NOBODY STAYS ANONYMOUS” was the message eventually sent to two million Belarusians. It came at the start of a post releasing the names, addresses, dates of birth, and car registrations of 12 senior OMON police officials, accused of violence against citizens in Belarus. OMON is a special unit of the police, seen unbadged, armed with sticks, batons and pepper spray, and regularly pictured brutalising and harassing citizens countrywide.

Attempts had previously been made to unmask individual officers behind the attacks on citizens. Nina Bahiskaya, 73, a prominent activist in Belarus, has been pictured grasping at balaclavas worn by police to expose their faces. Before the hack, there was no way to do this on a wider scale.

On Aug. 16, NEXTA, which is run out of the Polish capital, released the alleged identities of a dozen senior police officers via its channel NEXTA Live on the encrypted messaging app Telegram. Since then, they have gone on to release the names of over 2,000 more. Yan said: “[Lukashenko] is not able to ensure the security of the data of his own minions.”

NEXTA has played a huge role in the revolution. With a growing following of over two million people, they release hundreds of videos and images daily depicting police brutality towards citizens. Protesters also look to them for instructions on where to converge for major demonstrations. All the while, these protests are orchestrated remotely. Their efforts have been effective in coordinating protesters and spreading word of abuses, but more was required.

The Cyber Partisans claim to have seized over 10,000 names of individuals involved in the security services taken directly from the database of the Ministry of Internal Affairs. They have shared this information with NEXTA in the hope of forcing more and more of Lukashenko’s officials to quit.

“We hope that the publication of the lists will encourage honest people who have remained in the system to leave it and join the people,” said Verbitsky. NEXTA says it has since received hundreds of police resignations, with more arriving every day.

It is impossible to say what has inspired these resignations as many have already quit in response to the conduct of the government. There have also been cases of riot police putting down their shields and being embraced by protesters in thanks for their defiance.

During an interview, conducted on a high-security encrypted messaging app, one of the hackers, using the pseudonym “Yura”, explained that after witnessing the violent clashes and the continued harassment of civilians, they decided to act. “We have [the] chance to do something for our country right now and to change something,” he said.

He explained that the government data security was weak, and it took just a few hours to retrieve the identities, but since then Yura said, they have gone into “paranoia mode.” Not only in the streets, but also in cyberspace—increasing their security measures to halt further compromises.

The list of identities shared with NEXTA is a fraction of Belarus’s total police force, which is estimated anywhere between 200,000 and 300,000, but it is made up predominantly of senior officers and commanders across many branches of the internal security apparatus. Less attention is given to the foot soldiers, since NEXTA claims, “The security forces themselves also suffer in it; they are being turned into criminals—and many who, going to the service, did not subscribe to the crime.”

The army of future hackers began to take shape in 2005 when Lukashenko signed a decree triggering the creation of Hi-Tech Park in Minsk. Since then, it has flourished into one of the country’s most dominant economic powers. Software exports reached over a billion U.S. dollars in 2017, and more than 27,000 software developers and engineers were drawn to work in Hi-Tech Park alone.

The tech industry was then built from the ground up by Valery Tshepkalo, a former aide to Lukashenko and Belarus’s former ambassador to the United States. After his success kickstarting a Belarusian tech revolution, Tshepkalo fell out with Lukashenko and stood against him to be president in 2008.

When he was banned from running again and forced into exile earlier this year, his wife, Veronika Tshepkalo, took up the mantle and became one of a troika of female leaders at the head of a popular uprising against Lukashenko’s regime.

Speaking from his apartment in Warsaw, Valery Tshepkalo told The Daily Beast that the tech industry and its highly trained workers have become “the strongest opponents to this regime.” He had no idea that a technological rebellion would be required to fight against Lukashenko when building this industry.

Now that the Ministry of Internal Affairs database of officials has been breached, Tshepkalo accepted that members of the security services had a difficult decision to make but he called on them to stop following illegal orders and quit. “We call on them to resign,” he said.

The total number of tech experts actively turning against the government is unclear. Yura said so far there were “about 50-100 Cyber Partisans. Maybe more. It’s only just begun.”

The Cyber Partisans do not work alone. He mentioned there were other hacker groups, but there have been issues working collectively as they need to be able to trust each other. The police are attempting to infiltrate these networks and it is near impossible to confidently share information between groups without suspicion.

Any type of anti-government activity holds heavy sentences in Belarus, so Yura and his group are taking major risks. “I understand my risks but I’m trying not to think about this. We are trying to be more careful,” he said.

The Belarusian authorities have acknowledged the data breach and will not take it lightly. “The forces, means, and technologies at the disposal of the internal affairs bodies make it possible to identify and prosecute the overwhelming majority of those guilty of leaking personal data on the Internet,” said Volha Chamadanava, a ministry spokeswoman.

This risk and the threat of reprisal is not deterring the group from continuing their work.

They intend to keep sourcing more information about the police, including photographs, social media profiles, email addresses, home addresses and telephone numbers, any information that will name and shame the police. They were close to obtaining the entire police database but lost their chance and “are searching for a new one.” Yet data leaks are not their only method of agitation.

Looking forward, Yura declared that he has no desire to become a full-time hacker and will continue his career in software engineering once Lukashenko is out for good. But, for now, this transfer of skills put to political use among the tech community appears to be yet another vital string in the bow of the revolution with the mission to remove Lukashenko from power.

The security services in Belarus appear to be key in this revolution and in keeping Lukashenko in power. They are well paid, well equipped and are highly effective in suppressing any anti-Lukashenko, or pro-free, election sentiments, however minor or major, across the country.

“We warned you: you won’t be able to hide under Balaclavas, Lukashenko,” affirmed NEXTA.

 

Categories
Uncategorized

RUSSIA JAILS HISTORIAN WHO UNCOVERED STALIN MASS GRAVES FOR 13 YEARS

 PATRICK REEVELL

September 30, 2020

RFE/RL

A Russian court has sentenced a historian who helped uncover Stalin-era mass graves to 13 years in prison, abruptly increasing his sentence by 10 years, in a highly unusual step that rights groups said was revenge for his work and part of a broader campaign to whitewash the dark chapters of Russia’s Soviet history.

The case of Yury Dmitriyev attracted international criticism when he was sentenced to three and a half years in prison earlier this year on charges condemned by human rights organizations as fabricated.

He had, however, been due to be released within weeks because of time served in pre-trial detention.

But on Tuesday, a higher court in the northern city of Petrozavodsk abruptly overturned the original ruling and sentenced Dmitriyev to 13 years in a prison colony.

Dmitriyev, 64, is a member of Memorial, a group that commemorates the victims of Soviet repression. He has faced criminal prosecution since 2016 based on shifting charges based around allegations he had taken pornographic photos of his young adopted daughter and abused her.

His supporters though say his imprisonment, in reality, is linked to his role in uncovering mass graves tied to the Soviet gulag prison system and say the charges are an attempt to smear a figure who has played a leading role in commemorating the mass murder conducted under Joseph Stalin.

Memorial on Tuesday condemned the ruling saying it was clearly “politically motivated.”

“Today’s sentence is the revenge of the system which is heir to the Soviet system and would like to consign to oblivion the names that Yury Dmitriyev has returned, having besmirched him himself, his work and his life,” it said in a statement.

Human Rights Watch has previously called the charges against Dmitriyev “bogus.” The United States embassy in Moscow condemned the new sentence as “outrageous.”

The embassy’s spokeswoman Rebecca Ross wrote on Twitter it “is another step backwards for #humanrights and historical truths in #Russia.”

In the 1990s, Dmitriyev and others found a grave in his home region of Karelia in northern Russia in a place known as Sandarmokh close to the border with Finland. The site is believed to

hold the bodies of at least 6,000 prisoners executed by Soviet secret police during what’s known as Stalin’s ‘Great Terror’ between 1937 and 1938.

But in recent years though, a state-backed nationalist conservative group has sought to alter the narrative around the grave.

The Military-Historical Society, whose membership includes many senior Russian government officials, has promoted a theory that the grave also holds Soviet soldiers killed by Finnish troops during World War II. The group has conducted digging at the grave and, in 2018, it exhumed 16 corpses that it said were Red Army soldiers in order to support the theory that not only political prisoners were killed at the site .

Critics have said it is part of a broader effort to downplay Soviet crimes under president Vladimir Putin. Putin does not deny the mass repression under Stalin, but has sought to shift the emphasis onto the dictator’s role in modernizing Russia and defeating Nazi Germany.

The case against Dmitriyev has shown repeated problems. He was acquitted on the charges of taking pornographic photos by a court in April 2018, but a higher court overturned the ruling and ordered further investigation. Police then brought the case once again and added a new charge alleging that Dmitriyev had violently sexually abused his daughter.

In July this year, a court convicted Dmitriyev of that charge and gave him the three and a half year sentence. Rights groups condemned that as a travesty of justice but also celebrated it as a victory because the shorter sentence meant that because of his lengthy time spent in pre-trial detention Dmitriyev would soon be freed.

His supporters at the time said the verdict essentially amounted to an “acquittal” and his lawyers appealed to have the guilty verdict fully overturned.

Prosecutors, however, appealed the decision and the court on Tuesday satisfied their request to jail Dmitriyev for 13 years. It also overturned his acquittal on the pornography charge and sent it back for investigation.

Dmitriyev’s trial was held entirely behind closed doors and, at the hearing on Tuesday, his lawyer was not present because he was quarantining due to a suspected coronavirus infection. The court rejected a request to delay until his lawyer could attend and overruled his objection to be represented by a court-appointed lawyer.

Memorial has faced frequent harassment in recent years, including a series of dubious criminal cases. The organization also campaigns against present day abuses and its offices have been raided and its members sometimes physically attacked.