Амбіції Дональда Трамп на тлі постатей Рональда Рейгана і Франкліна Рузвельта.
Одну із стін Овального кабінету Білого Дому у Вашингтоні прикрашає живописний портрет одного з найвидатніших президентів Сполучених Штатів Америки Рональда Рейгана, з яким себе любить порівнювати Дональд Трамп.
Що зробив Р.Рейган завжди пам’ятатиме світ – він його змінив і зробив кращим. В енциклопедіях і словниках людства на завжди залишиться термін «рейганоміка», що означає економічну політику президента США Рональда Рейгана в 1981–1989 роках, спрямовану на подолання кризи та стимулювання економічного зростання. Р.Рейгану належить концепція «Мир через силу» – зовнішньополітична стратегія, згідно якої підтримка миру і безпеки у світі досягається за рахунок переважаючої економічної, воєнної і політичної сили держави. Саме Р.Рейган заявив, що Радянський Союз – це «імперія зла» на яку чекає смітник історії. Він здійснив широкомасштабний і різноплановий тиск на комуністичний режим, довів радянську економіку до фактичного банкрутства. Р.Рейган закликав «зруйнувати Берлінську стіну», домігся звільнення радянських політв’язнів. Своєю продуманою, сміливою і безкомпромісною діяльністю він наблизив розпад СРСР та завершення холодної війни. Тобто внутрішня і зовнішня політика Рональда Рейгана мала глобальні прогресивні наслідки й принесла свободу поневоленим радянською колоніальною імперією народам Європи та Центральної Азії.
Можна з певністю сказати, що саме завдяки Рональду Рейгану було розвалено російську імперію зла. Дональд Трамп вже два роки допомагає путіну її відродити. Він захоплюється путіним, хвалить його, закриває очі на численні воєнні злочини, злочини геноциду, порушення прав людини на окупованих росією українських територіях, виправдовує незаконну та злочинну агресію росії проти України; публічно й систематично дякує росії та путіну й усіляко догоджає цьому міжнародному воєнному злочинцю.
Подяки на адресу путіна та росії нинішній президент США безсоромно виголошував неодноразово, особливо на передвиборчих мітингах у багатьох американських містах впродовж 2026 року. На тлі кривавої загарбницької агресії росії проти українського народу ці трампівські «подяки» в усьому цивілізованому демократичному світі сприймалися як глум над справедливістю й здоровим глуздом. Але в росії їх вихваляли, невпинно показували по російських телеканалах і тим самим напускали трампівського туману на й без того одурманених путінською пропагандою росіян. Особливо цинічно звучать без ліку повторювані російськими ЗМІ слова Трампа про те, що «війна в Україні – це війна Байдена». У такий підступний спосіб Трамп перекладає вину з хворої голови на здорову – з російського агресора на українську жертву агресії та ще й звинувачує у цьому власну країну. І це тоді коли США та особисто Джо Байден на дипломатичному рівні докладали неймовірних зусиль щоб запобігти війні у Європі. Саме Джо Байден влітку і восени 2021-го та на початку 2022 років проводив переговори із путіним, застерігав його щоб він не розпочинав війни. Нагадаю: тоді російські війська і флот оточували Україну по всьому периметру державного кордону і готувалися до широкомасштабного вторгнення в Україну. Президент США Д.Байден про це добре знав і прагнув застерегти агресію. Трамп тепер все перекрутив: він відкрито виправдовує путіна та звинувачує США і Д.Байдена. Неймовірно, але факт!
Незбагненні за рівнем глупоти дії Трампа вигідні тільки московському кремлю, бо вибілюють диктатора і воєнного злочинця путіна – справжнього винуватця агресії та російсько-української війни.
Слова Трампа про те, що війна в Україні – це «війна Байдена» не раз використовували вищі посадовці росії, зокрема міністр закордонних справ лавров. У такий спосіб вони перекладали причини російської агресії проти українського народу із росії на США.
На тлі зруйнованих дощенту сотень українських міст і сіл, десяків тисяч загиблих мирних українців, мільйонів біженців, щоденних російських ракетних, дронових і бомбових ударів по всій території України трампівські пояснення суті російської агресії та «подяки» виглядають як цинічні й нахабні насмішки над міжнародним правом. Такі дії підривають авторитет США у світі. Фактично Д.Трамп намагається девальвувати самі поняття добра і зла, миру та війни.
Стосовно України Трамп веде себе як справжній брехун, шахрай і аферист, імітує нібито турботу про мир, але усіляко допомагає агресору, використовує мирні перемовини офіційних представників України із власним зятем Кушнером і своїм довголітнім бізнес-партнером Віткофом як ширму для прикриття справжньої суті стосунків із росією – державою агресором, руйнівником міжнародного права, порушником статуту ООН.
Не зайвим нагадати, що ООН як глобальна міжнародна організація, заснована в 1945 році з ініціативи та завдяки напрацюванням дійсно великого президента США Франкліна Рузвельта. Він роками домагався її створення з метою підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвитку співробітництва між державами світу. Як на тлі цих ініціатив Ф.Рузвельта виглядають нинішні аморальні вчинки Д.Трампа спрямовані на допомогу агресії росії та її диктатору, міжнародному воєнному злочинцеві путіну. Ці ганебні для добропорядного й відповідального політика діяння явно спрямовані проти євроатлантичної єдності демократичного світу. Тобто Трамп робить те, до чого прагне путін – зруйнувати архітектуру євро-атлантичної безпеки і знищити НАТО. У цьому питанні мета путіна дивовижно збігається з діями нинішнього президента США Д.Трампа. Як це можна розуміти? Чим пояснити явні й неприховані злодіяння Дональда Трампа?
Моральний аспект справи.
Безперечно, що всі причини волаючих алогічних вчинків Д.Трампа випливають із його внутрішнього его, розуміння ним добра і зла та ще якихось, поки що, не до кінця з’ясованих обставин. Щоб їх краще зрозуміти проаналізуємо добре відомі факти.
Багатолітня дружба Д.Трампа з сексуальним злочинцем і педофілом Джефрі Епштейном багато про що говорить, її можна коротко пояснити крізь призму української приказки: «Скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти». Що тут додати? Друзів поєднують однакові погляди, інтереси, життєві принципи, ставлення до світу, розуміння добра і зла. Дивує інше: з якими огидними моральними орієнтирами особа досягла вершини влади у США!
Про морально-етичну суть Д.Трампа яскраво свідчить його дивовижно-зухвале самовихваляння. Він зовсім не соромиться називати себе генієм. Аби надати значущості такій, явно завищеній і безглуздій самооцінці, Трамп неодноразово хвалився, що путін назвав його генієм. За цю високу оцінку він не раз публічно висловлював свою вдячність кремлівському диктатору. На тлі путінської агресії та незаконної, несправедливої, загарбницької і кривавої війни проти України такі «подяки» Трампа є ні чим іншим як волаючим політичним блюзнірством.
Д.Трамп заявив, що він «найкращий президент, який коли-небудь жив». Неприховане самовихваляння, самолюбство й надмірне хизування своєю персоною є характерною ознакою психічної хворобливості Трампа. Сюди слід віднести його публічні претензії на Нобелівську премію миру, намагання перейменувати Ормузьку протоку на «Протоку Трампа», а Тихий чи Атлантичний океан на «Океан Трампа». На догоду нинішньому президенту США в штатах Флорида та Теннессі окремі аеропорти й мости вже назвали на честь Трампа. Цей нинішній географічний процес «імені Дональда Трампа» нагадує пріснопам’ятну радянську традицію називати міста й транспортні об’єкти на честь ще живих керівників СРСР: Сталінград, Сталинобад, Сталино, Ворошиловоград, Молотов, Жданов, Хрущев, «Московський метрополітен імені Л.М.Кагановича» тощо. Жодна з цих радянських назв не збереглася – більшість з них перейменували ще за життя їх псевдо-героїв. Невже Дональд Трамп думає, що назва «Океан Трампа» його переживе?
Дизельна угода з путіним.
Офіційна політика Трампа, звинувачення України, що нібито її удари по НПЗ – найболючішому і найвразливішому сектору воєнної економіки росії, «сприяють зростанню світових цін на енергоносії» та «шкодять американським фермерам і скотарям». «Дизельна угода» з путіним вразили і здивували не тільки цілий світ, але навіть соратників Трампа з республіканської партії. Усі бачать, що слова Трампа не відповідають дійсності – їхнє головне призначення полягає в економічній і воєнній допомозі росії. Сюди слід додати зняття Трампом санкцій із росії. Але Трамп не обмежується економічними заходами сприяння путінській росії – він надає їй різнопланову допомогу, в тому числі воєнну.
З метою воєнного сприяння путіну та його агресії 13 жовтня США раптово без будь яких попереджень припинили надавати Україні розвідувальні дані про запуски російських балістичних ракет та обмежили супутниковий зв’язок Старлінк для українських військових, що значно ускладнило перехоплення російських балістичних ракет і БпЛА та відповідно збільшило число мирних жертв.
Неймовірний тиск США на Україну та незбагненна лояльність до путінської росії шокувала всіх державних діячів демократичного світу. На превеликий жаль більшість з них обурювалися тихо, дехто навіть радив Президенту України Володимиру Зеленському не дратувати Трампа, мовчати. Вони, мабуть забули, просту істину: найсильніша політика чесна, у безпринципності майбутнього нема. Але не всі мовчали, принципову позицію зайняв кандидат у президенти Франції Рафаель Глюксман, який заявив: «На чолі Сполучених Штатів стоїть людина, яка є або корисним ідіотом, або агентом, що підриває силу та свободу Європи». Ось так: ідіот, або агент.
В Україні також всі були шоковані діяннями Трампа, але політики чомусь мовчали; однак відверті й нищівні оцінки дали українські журналісти й незалежні політичні оглядачі; вони називали Трампа дегенератом, зрадником, хворим, божевільним, союзником путіна, брехуном, шулером, шахраєм, аферистом, мудаком і навіть лайном. Таких оцінок жоден президент США за всю їх понад двохсотлітню історію ніде в світі не отримував.
То які ж причини нищівних оцінок нинішнього президента США Дональда Трампа? Диму без вогню не буває.
Однак справа не обмежується одними особистими амбіціями Трампа. За кулісами видимого дійства приховано щось значно серйозніше. І якщо уважно придивитися до слів і вчинків Трампа, то чітко проглядається одна дуже суттєва обставина: він чомусь страшенно боїться путіна. Це добре видно з багатьох публічних речей, насамперед з явного плазування перед кремлівським диктатором на очах усього світу. То чого ж боїться Трамп? Що не дає йому спокою і спонукає до ганебних вчинків?
Душок Анкориджа
Урочиста зустріч Трампом путіна 15 серпня 2025 року на військовій базі в місті Анкоридж на Алясці дає багатий грунт для пошуку істини. І хоча цей саміт закінчився без жодних офіційних заяв про домовленості чи припинення вогню, однак одразу після цього в російському політичному і медійному дискурсах з’явилися загадкові формулювання «дух Анкориджа», «розуміння Анкориджа», «платформа Анкориджа», «формула Анкориджа». Незважаючи на те, що ці нові політичні терміни використовувалися в росії впродовж майже року їхня дефініція була незрозумілою навіть самим росіянам, про їх прихований зміст знала тільки кремлівська верхівка. Тому під час зустрічі з пресою, журналісти запитали речника кремля Дмитра Пєскова що ж то таке «дух Анкориджа». Він хитро усміхнувся і не менш загадково відповів: «Ми, звісно, не хочемо публічно вдаватися в деталі тих положень, які обговорюються. І тому яка саме формула мається на увазі під «формулою Анкориджа», я вам говорити не можу і не буду». Що ж то за таємниця така? Росіяни про «дух Анкориджа» постійно нагадують, а сам внутрішній зміст цього словосполучення не розкривають. Чому?
Нагадаю: напередодні переговорів Трампа з путіним на Алясці світові ЗМІ подавали їх як такі, що мають завершитися домовленістю про припинення російсько-української війни – найбільшої та найкривавішої у світі після 1945 року.
Безперечно, що зустріч в Анкориджі й переговори Трмпа з путіним мали надзвичайно важливе значення для усього світу, тому до них ретельно готувалися обидві сторони. Розглянемо її хронологію, бо саме в ній, на нашу думку, зарита справжня «собака».
Почнемо спочатку, від узгодженого сторонами протоколу такої зустрічі. Звісно, що в нас не було копії його оригіналу, але той факт, що він мусив бути випливає із дипломатичної практики таких зустрічей. Це перше. І друге: обидві сторони – російська та американська напередодні оприлюднили для преси головні її елементи.
Зустріч на воєнній базі в Анкориджі мала розпочатися 15 серпня рівно об 11 годині за місцевим часом. Це відповідало 22 годині за київським і московським часом – вони тоді співпадали, через те, що Київ перейшов на літній цикл.
Об 21 годині 28 хвилин, тобто за півгодини до початку саміту на Алясці, на «Першому каналі» російського телебачення опубліковано коментар прессекретаря російського диктатора Дмитра Пєскова про те, як має відбуватися зустріч на найвищому рівні.
Пєсков повідомив, що «заплановано багато заходів». Спочатку відбудеться розмова «тет-а-тет», але «за участю помічників», а тоді – у складі делегацій. Після цього лідери «розійдуться на якийсь час» і потім зберуться на спільну прес-конференцію. «Ну, загалом можна уявити, що, звісно, щонайменше годин шість-сім на це піде», – сказав Пєсков.
Подібний розклад зустрічі ще раніше оприлюднила американська сторона. У публічному розкладі Трампа вказано, що він о 17.45 за місцевим часом (4.45 за Києвом) планує вирушити з Анкориджа назад у Вашингтон. Отже, перебування Трампа в Анкориджі було заплановано також на шість-сім годин, що цілком співпадає з графіком путіна. Ці факти свідчать про те що протокол зустрічі був наперед узгоджений по всіх планованих заходах і по часу їх проведення розрахований на шість-сім годин.
Однак в Анкориджі зустріч Трампа з путіним тривала всього 2 години і 45 хвилин. Але з цього часу потрібно виокремити щонайменше половину на перекладачів і відняти 20 хвилин для церемонії на червоній доріжці та 10 хвилин для поїздки в автомобілі з аеродрому у військове містечко. Що ж виходить? Залишається якась година для бесіди. Що за годину Трамп міг досягти? І чи вартує годинна розмова перельоту за багато тисяч кілометрів на кількох літаках з великим супроводом офіційних осіб і журналістів? Ось де питаннячко!
Час зустрічей та переговорів такого рівня як правило дуже часто продовжується. То чому в Анкориджі зустріч, на якій мали обговорити надзвичайно важливі й болючі питання миру та війни, завершилася менше чим за три години? Трамп, а не путін скасував чимало запланованих заходів, у тому числі великий обід для двох сторін, про який за кілька днів до цього повідомили американські та світові ЗМІ. Що ж таке трапилося під час зустрічі путіна з Трампом, що перевернуло все дриг-дригом і породило «дух Анкориджа»? Цю обставину слід розглянути докладніше, відповідно до хронології подій.
Радість на червоній доріжці Анкориджа та розпач через годину
Докладно описувати зустріч Трампа і путіна в аеропорту Анкориджа не має великої потреби, хто бажає може її переглянути на багатьох сайтах Інтернету – там викладено майже все, окрім самих переговорів. Ми ж зупинемось на головному: президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зустрічав воєнного злочинця путіна на простеленій перед ним червоній доріжці перед трапом російського урядового літака.
Нагадаю: на той час з путіним жоден державний діяч цивілізованого демократичного світу не зустрічався, він був не рукотиснений; міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна за скоєні особисто ним злодіяння, тому він був обмежений у поїздках до інших країн – боявся арешту і суду в Гаазі. Кримінальний кодекс російської федерації, прийнятий в часи Єльцина, вже після Афганської війни, у розділі ХІІ «Злочини проти миру і безпеки людства» також передбачав покарання за діяння скоєні путіним, зокрема за «планування, підготовку, розв’язування агресивної війни» (стаття 353 частина 1) і за «ведення агресивної війни» (стаття 353 частина 2). Передбачене покарання – «до 20 років позбавлення волі».
Отже діяння путіна і його кремлівської шайки щодо планування, підготовки, розв’язування і ведення агресивної війни проти України цілком і повністю підпадають під дію навіть російського кримінального кодексу. Саме тому путін назвав агресивну війну проти України «спеціальною воєнною операцією», а за вживання слова «війна» його антилюдський тоталітарний режим в росії переслідує людей і кидає їх у в’язниці. І ось цього воєнного та кримінального злочинця й справжнього упиря, на руках якого понад мільйон людських жертв та сотні дощенту зруйнованих українських міст і сіл дуже привітно зустрічав на червоній доріжці Анкориджа президент США Д.Трамп.
Зустріч двох лідерів на червоній доріжці, їх рукотиснення, обхід почесної варти, зупинка для огляду у небі американських воєнних літаків та інші деталі забрали хвилин 15 – 20. Впродовж цього часу Трамп і путін випромінювали неприховану радість і взаємне захоплення. Так їх назавжди зафіксували камери.
Після завершення переговорів Трамп і путін з’явилися перед журналістами. Фізіономія Дональда Трампа була дуже кисла й чимось стурбована, а путін випромінював незбагненну радість і поглядав на свого візаві як переможець – пихато і зверхньо. Немає сумніву у тому, що путін мав вигляд реального переможця. Аякже, він не тільки скрутив Трампа в баранячий ріг, а й розірвав міжнародну ізоляцію своєї персони. Ці обставини відбилися на виразах облич Трампа і путіна після завершення перемовин в Анкориджі.
Згодом цю сцену пояснювали тим, що Трамп мав пригнічений вигляд, бо не досягнув домовленості про припинення бойових дій в Україні й проведення мирних переговорів росії та України. Але це далеко не так, бо Трамп чомусь не провів повноцінні перемовини з російською стороною, як то було визначено протоколом і попередніми домовленостями. Якщо виникли труднощі, то чому миротворець Трамп не провів в Анкориджі заплановані зустрічі в різних форматах і не провів додаткові перемовини та не продовжив для цього час? Навпаки! Трамп несподівано прийняв рішення про повне зупинення перемовин!
Такі дії Трампа можна пояснити якимось надзвичайними обставинами, які його приголомшили і зробили нездатним далі сидіти за столом переговорів. Про те, що причина явно пригніченого і розгубленого стану Трампа була пов’язана з путіним видно із самозадоволеної фізіономії кремлівського упиря. А стан Трампа мабуть був пов’язаний не з наслідком переговорів, а з тим, що їм передувало – обставинами спільної поїздки разом з путіним в одному автомобілі.
Спільна поїздка Трампа і путіна в одному автомобілі
По завершенні урочистостей на червоній доріжці, до глав держав під’їхали автомобілі. Трамп несподівано для присутніх запропонував Путіну сісти разом з ним на заднє сидіння власного лімузина; той відразу ж без вагань погодився. З цього можна припустити, що між ними вже була попередня домовленість про таку поїздку тет-а-тет, без перекладачів та інших осіб. Їхали вони з летовища на воєнну базу рівно 10 хвилин. Очевидно, що саме тоді путін передав Трампу якісь документи, ознайомлення з якими в укромному місці геть вивело Трампа із рівноваги. Далі він вже був не в стані проводити переговори, тому їх скасував. Впродовж тривалого часу Трамп був вкрай незадоволений зустріччю з путіним в Анкориджі та навіть погрожував передати Україні «Томагавки». В одній із зустрічей з представниками преси путін теж сказав, що Трамп в Анкориджі натякав йому про «Тамагавки» для України. Тобто погрози Трампа лунали вже на Алясці. І це через якусь годину після такої милої зустрічі двох «голубів миру» на червоній доріжці в Анкориджі.
Треба думати, що під час спільної поїздки в лімузині махровий кагебіст путін міг передати Трампу якийсь компромат на нього. Про його зміст можна лише здогадуватися. Чому путін це зробив в Анкориджі?
Відповідь випливає із ситуації в якій опинився путін у 2025 році. Йшов четвертий рік війни, а він все ще не міг здобути контроль над всім Донбасом, українці воювали американською зброєю, російські війська несли колосальні втрати в живій силі й техніці, росія перебувала під жорсткими американськими і європейськими санкціями. Режим путіна переживав складний період свого існування. Ось путін і вирішив використати свій головний козир – компромат на Трампа.
КГБ і її наступниця ФСБ завжди вдавалися до таких кроків, стосовно осіб, які під тиском певних обставин вимушені були дати письмову згоду на співпрацю, але згодом відмовлялися це робити. Тоді на них викидали компромат: підписки про співпрацю, розписки про одержання грошей, власноручно написані доповідні записки тощо. Так спалювали одних агентів, щоб залякати інших. Подібні випадки відомі, зокрема в колах колишніх радянських дисидентів. Мабуть до цього крайнього заходу вдався і путін стосовно Трампа, щоб нагадати йому про минуле і зробити слухняним у майбутньому.
Вищенаведене припущення значно посилюється цілком обгрунтованими звинуваченнями Трампа у контактах з російськими спецслужбами, які друкувалися на сторінках впливових американських видань «Гардіан», «Вашингтон пост» та інших, виходили окремими книгами. Трамп заперечував достовірність написаного і називав їх авторів «хворими людьми». Однак слова Трампа розходилися із його ділами, що стало предметом розгляду навіть у Сенаті США.
Підозри в Сенаті США щодо співпраці Трампа з росіянами
Під час затвердження Крістофера Ландау на посаду заступника держсекретаря в адміністрації Дональда Трампа та Меттью Вітакера на посаду посла США в НАТО у березні 2025 року, сенатор-демократ Джефф Мерклі дав кандидатам пряме запитання: «Чи є президент Трамп російським агентом?»
На це запитання К.Ландау відповів: «Абсолютно ні, сенаторе. Він законно обраний президент Сполучених Штатів».
Далі сенатор назвав причини такого запитання і навів приклади діянь Трампа. З огляду на важливість наведемо фрагмент з опублікованого виступу сенатора Джеффа Мерклі:
– Я ставлю це запитання, бо багато людей запитують мене про це. Вони кажуть, що якби він був агентом, ми б побачили саме те, що він робить зараз. Наприклад.
Він би продовжував висловлювати російську пропаганду, що Україна почала війну, що Зеленський диктатор.
По-друге. Він би видав росії ключові умови за столом переговорів ще до того як вони почалися, гарантуючи, що ми будемо категорично проти будь-якої можливості членства України в НАТО.
По-третє. Він би перекрив постачання Україні зброї, позбавивши її здатності належно протистояти потужному сусіду з короткими лініями постачання і величезними ресурсами.
По-четверте. Він би підірвав партнерство з Європою, яке було важливим для безпеки протягом останніх вісімдесяти років, що є головною метою путіна.
А потім він би зробив усе, щоб дискредитувати і принизити Зеленського на міжнародній арені, провівши ганебну прес-конференцію, на якій він об’єднався з віце-президентом, щоб напасти на Зеленського.
Я не можу уявити, якби він був російським агентом, що він міг зробити щось більш потрібне для росіян чим ці п’ять пунктів. Що ще міг зробити російський агент, чого не зробив Трамп?
На ці слова сенатора Джеффа Мерклі кандидати на високі посади в адміністрації президента США конкретної відповіді не дали, вони не могли пояснити причини таких алогічних дій Трампа. По-суті, запитання залишилися без відповіді, вони є риторичними.
«Американський компромат: як КГБ розробляв Дональда Трампа»
У 2021 році в США вийшла книга відомого американського журналіста і письменника, випускника Гарвардського університету Крейга Унгера «Американський компромат: як КГБ розробляв Дональда Трампа та інші історії про секс, жадність, владу і зраду». (Craig Unger. American Kompromat: How the KGB Cultivated Donald Trump, and Related Tales of Sex, Greed, Power, and Treachery. Dutton, 2021).
Книга стала бестселером. Дослідження написане на основі численних ексклюзивних джерел: інтерв’ю з десятками високопоставлених працівників розвідки і уряду США, свідчень колишніх співробітників КГБ, «Чорної книги Епштейна». Так називалася добірка документів про різні види злочинів – від підкупу впливових осіб до педофільських вечірок. Саме завдяки цим особистим записам друг Трампа, мільярдер Епштейн потрапив у тюрму за секс-торгівлю, педофілію та інші злочини.
Унгер пише, що Трамп вперше потрапив у поле зору КГБ в 1977 році, коли одружився із своєю першою дружиною, чеською моделлю Іваною Зелнічковою та разом з нею у 1987 році відвідав СРСР.
Поїздці передували такі події. Як стверджує сам Д.Трамп у книзі «Мистецтво укладати угоди», наприкінці 1986 року його запросили на діловий обід у Вашингтоні, де його «сусідом за столом був посол СРСР в Америці Юрій Дубінін. Виявилося, що його дочка читала і багато знає про «Трамп Тауер». Слово за слово – виникла ідея ділового співробітництва, – пише Трамп». (Трамп Д. Искуство заключать сделки. Перевод с английского Н.Захаревич. Нью Йорк, 2018. С.23). Після цього до Трампа зателефонував бізнесмен, який активно співпрацював з Радянським Союзом і повідомив про перспективи будівництва готелю у Москві. (Там само. С.23). «У січні 1987 року, – пише Д.Трамп, – я отримав листа від Юрія Дубініна, посла Радянського Союзу в США. Він починався словами: «Маю велике задоволення передати вам добрі відомості з Москви». (Там само.С.271). 4 липня Дональд Трамп разом із дружиною Іваною прилетів в Москву поселився в готелі «Національ» поруч Красної площі. (Там само. С. 23, 272). Кілька днів Д.Трампа з дружиною возили по Москві, пропонували на вибір різні ділянки для будівництва готелю. «Мене сильно вразив, – писав Трамп, – ентузіазм радянських представників і їх прагнення укласти зі мною угоду». (Там само. С.272).
Про обставини зустрічі Д.Трампа і Ю.Дубініна повідомила у 2016 році в інтерв’ю газеті «Московський комсомолець» дочка посла СРСР у США Наталія: «Батько прекрасно володів англійською, був геніальним майстром ведення переговорів. Крім того, у нього була абсолютно безпосередня посмішка, якою він щедро нагородив Трампа. Юрій Володимирович сказав: “Перше, що я побачив у місті, – це Ваш Тауер». Трамп одразу розтанув. Він людина емоційна, десь імпульсивна. Йому потрібне визнання і, зрозуміло, йому подобається, коли він його отримує. На нього візит батька подіяв як мед на бджолу».
Але повернемося до книги Крейга Унгера. У ній про московську поїздку Д.Трампа наведено коментар колишнього співробітника КГБ Юрія Швеця, який тоді працював у Вашингтоні під прикриттям журналіста інформагенції ТАСС. Ю.Швець сказав, що в Москві Трампу нав’язували ідеї КДБ. Агенти спецслужби вихваляли його і говорили Трампу, що йому варто зайнятися політикою. «З позиції КДБ це був наступ зачаруванням. Вони зібрали багато інформації про особистість Трампа, тож вони знали, ким він був. Складалося враження, що він надзвичайно уразливий інтелектуально і психологічно, він піддавався лестощам. І ось цим вони й скористалися. Вони вдавали, ніби були неймовірно вражені його особистістю й вважали, що це саме той, хто одного дня повинен стати президентом США. Ніби саме такі люди можуть змінити світ. Вони годували його цими так званими «активними заходами». І це спрацювало».
Невдовзі після повернення в США Трамп почав досліджувати можливості балотуватися в президенти від Республіканської партії. Він навіть провів передвиборчий мітинг в Портсмуті, штат Нью-Гемпшир. Першого вересня Д.Трамп придбав за 100 000 доларів цілі сторінки в New York Times, Washington Post і Boston Globe, де розмістив свій відкритий лист до американського народу
із заголовком: «В Американській політиці щодо зовнішньої оборони немає нічого, що не можна було б виправити за допомогою дрібки рішучості». Далі він звинуватив Японію у тому, що вона користується США. Крім того, американська участь в НАТО ставилася під сумнів, Трамп пояснював «чому Америка повинна припинити захищати країни, які здатні захистити себе самі».
Ці слова Д.Трампа дивовижно співпадали із прагненнями СРСР щодо розвалу воєнних блоків за участю США. Цієї позиції Трамп дотримується дотепер.
Публікації Трампа у 1987 році стали приводом для подиву й радості в Москві. Через кілька днів Ю.Швеця, який на той час повернувся додому в Москву, викликали в перше головне управління КДБ в Ясенево. Там він отримав таємне повідомлення, в якому рекламу Трампа називали «успішним активним заходом», виконаним новим активом КДБ.
«Це було безпрецедентно, – згадував Ю.Швець. – Я досить добре знайомий з активними заходами КДБ на початку 70-х і у 80-х роках. А також з активними діями Росії. І я ніколи не чув про щось подібне, поки Трамп не став президентом країни. Тому що це здавалося нереальним. Було важко повірити, що хтось опублікує під своїм іменем таке. І це вразисть серйозних людей на Заході. Але саме так і сталося. І, зрештою, цей чоловік став президентом», – сказав Швець.
Перемогу Трампа на виборах в 2016 році в Москві зустріли з радістю. Можна згадати як тріумфально російські депутати тоді, прямо в сесійному залі державної думи росії розпивали шампанське і називали Трампа своєю людиною.
Про те, що Трамп є агентом впливу кремля заявив голова комітету національної безпеки Казахстану Альнур Мусаєв, який наприкінці 80-х працював у Москві й нібито мав доступ до відповідної інформації. «У 1987 році я служив у 6 Управлінні КДБ СРСР у Москві. Найбільш важливим напрямом роботи 6-го Управління було вербування бізнесменів капіталістичних країн. Саме того року нашим Управлінням, під псевдонімом «Краснов», був завербований 40-річний бізнесмен зі США Дональд Трамп»,
– написав Мусаєв 20 лютого 2025 року у себе в Facebook. Окрім слів А.Мусаєва його твердження про Трампа нічим серйозним не підтверджено. Достовірність цієї інформації відсутня, вона вимагає підтвердження, або заперечення. Однак, це повідомлення разом з іншими даними належить до поважних підстав для проведення журналістських і парламентських розслідувань та встановлення істини з цього надзвичайно важливого питання.
Тобто, на сьогоднішній день відсутні переконливі докази того, що Дональд Трамп є завербованим агентом КГБ – ФСБ. Однак, існує чимало інших фактів, які викликають великі сумніви щодо добропорядності Трампа та породжують велику підозру до нього, особливо на тлі дуже дивних стосунків його найближчого оточення з росіянами. Згадаємо останню гучну історію про дві дуже скандальні весільні вечірки на приватному острові Багамського архіпелагу в Атлантичному океані.
Трампівське весілля на Багамах за гроші російського «Газпрому»
У суботу та неділю 23 – 24 травня 2026 року на одному з приватних островів на Багамах син президента США від першого шлюбу з Іваною Зельнічковою Дональд Трамп молодший відсвяткував гучне весілля з Беттіною Андерсон. Все було б нічого, якби татусь-мільярдер Дональд Трамп старший, той що тепер обіймає посаду президента США, оплатив це шикарне дійство. Однак за оренду острова, переліт гостей, їх дводобове проживання, бенкети, розваги, грандіозний феєрверк з спеціального судна в морі, доставку літаком з Флориди п’ятиярусного торта та чимало іншого заплатив мало кому відомий російський діяч, президент так званої міжнародної боксерської асоціації Умар Кремльов. Варто зазначити, що лише один феєрверк обійшовся Кремльову у 70 тисяч доларів США.
Вікіпедія дає таке пояснення очолюваної Кремльовим організації: «Міжнаро́дна боксе́рська асоціа́ція (англ. International Boxing Association (IBA)), раніше відома як Міжнародна асоціація аматорського боксу (англ. Amateur International Boxing Association (AIBA)) проросійська некомерційна боксерська організація, що санкціонує боксерські бої і надає звання чемпіона світу». Керівні структури організації знаходяться в росії, але рахунки тримає за кордоном, зокрема в Дубаї, звідки й були переказані кошти на весілля Дональда Трампа молодшого.
За оцінками витрати складали понад мільйон доларів. Виникає резонне запитання: як це дійство назвати? Дональд Трамп молодший і його дружина Беттіна назвали Кремльова своїм «дорогим другом», а його фінансовий внесок «надзвичайно щедрим весільним подарунком». В усьому цивілізованому світі такі речі називають «неправомірною вигодою», а простіше – хабарем, тобто корупцією.
Особливої пікантності цій фінансовій оборудці надавав той факт, що гроші поступили з рахунку проросійської організації, єдиним спонсором якої був російський «Газпром», який підтримує путінську агресію проти України.
Тобто путінська росія оплатила весільні забави сімейства президента США Дональда Трампа в розпал російсько-української війни! Це те, що випадково виявили! А що залишилося за лаштунками? Як бачимо, у нинішнього президента США Дональда Трампа так звані перемовини про мир є звичайною ширмою для родинного бізнесу і корупції. Ці мільярдери за державним кермом США навіть не соромляться фінансових подачок від російського «Газпрому»! Що тоді можна говорити про якісь серйозніші речі?
Так звані мирні переговори з путіним ведуть не офіційні структури США в особі Державного департаменту, а зять Дональда Трампа старшого, бізнесмен Джерад Кушнер, чоловік Іванки Трамп, дочки від першого шлюбу нинішнього президента з Іваною Зелічковською, та Стів Віткофф – мільярдер і давній бізнес-партнер президента. Мабуть, вони більше займаються бізнес-проектами з росією, чим питаннями миру і війни. Судячи із їхніх «досягнень» Кушнер і Віткофф є повними профанами у справі міжнародної дипломатії, зрештою вона їх і не цікавить – у них зовсім інші інтереси.
Але і це ще не все. Умар Кремльов є наближеною до Путіна особою, він входив до складу офіційної делегації під час візиту путіна в Китай. В Інтернеті є чимало фотографій цих персон разом. Путін нагородив Кремльова орденом «За заслуги перед Вітчизною». Сам Кремльов є особистим другом начальника охорони путіна, генерал-майора ФСБ Олексія Рубежного. Перше прізвище Умара Кремльова Лутфуллоєв. В Умара Лутфуллоєва є дві судимості: у 2004 році – за вимагання, в 2007 – за побої. Згідно довідки російського МВС за 2016 рік в Умера Кремльова судимостей нема. Прізвище Кремльов Умар придумав, щоб бути ближчим до кремлівських «небожителів», а по суті – банди агресорів, міжнародних і кримінальних злочинців. Ось така публіка виступає фінансовими спонсорами сімейства нинішнього президента США, фальшивого борця за мир Дональда Трампа старшого. Про яку мораль і порядність тут можна говорити? То як на усе це огидне блюзнірство може дивитися й терпіти таку гидоту великий і гордий народ Америки?
Після оприлюднення в американських ЗМІ інформації про фінансування святкування трампівського весілля на Багамах, представники Демократичної партії США та експерти з національної безпеки поставили питання про характер відносин Кремльова з родиною президента США. Поза сумнівом, що подібні «подарунки» – потенційна загроза національній безпеці США. Екскерівник контррозвідки в Раді національної безпеки США Холден Тріплетт наголосив, що гроші – перевірений спосіб отримати доступ до посадовців та їхніх родин. Колишній високопоставлений співробітник ФБР Френк Монтойя сказав ще простіше: «Якщо хтось платить за твоє весілля, колись він нагадає, що ти йому винен». «Умар Кремльов витратив сотні тисяч доларів на сина президента. Що він отримав натомість? Нам потрібні відповіді», – наголосив Роберт Гарсія, головний демократ від Каліфорнії у комітеті Палати представників США з нагляду. Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер назвав оплату весільних вечірок на сотні тисяч доларів – не подарунком, а прихованим хабарем.
Підсумок
Якщо уважно проаналізувати діяльність щодо України нинішнього президента США Дональда Трампа за період його другої каденції, то чітко проглядаються дві лінії. Перша полягає в створенні економічних, фінансових і воєнних труднощів для України, а друга лінія спрямована на догоджання росії та особисто путіну у веденні ним агресивної, загарбницької й геноцидної війни проти українського народу, його ідентичності та державності. Трамп безсоромно зайняв позицію путінського сраколиза і робить все від нього залежне, щоб змусити Україну капітулювати перед росією на умовах московського кремля, поступившись власним державним суверенітетом і своїми загальновизнаними міжнародним правом історичними територіями.
Тут доречно нагадати президенту США Д.Трампу про Будапештський меморандум 1994 року і гарантії його держави надані Україні за відмову від третього за величиною ядерного потенціалу, більшість ракет якого були націлені на США та союзників по НАТО. За це ядерне самороззброєння США, Великобританія, Франція і росія гарантували Україні не застосувати воєнну силу, погрози силою, територіальну цілісність та політичну незалежність. На тлі Будапештського меморандуму теперішні дії президента США Дональда Трампа виглядають блюзнірськими й такими, що підривають авторитет США як світової держави, девальвують її як опору і твердиню свободи й демократії.
На порозі скандалу, який може затьмарити славу Кіма Філбі
Прямих і беззаперечних фактів того, що Дональд Трамп є прихованим агентом КГБ і його наступника ФСБ поки що немає. Але вся його антиукраїнська і проросійська діяльність та навіть багамське хабарництво свідчать, що він дуже залежить від путіна, тому наполегливо, цинічно і безсоромно виконує завдання московського кремля на очах усього світу. У зв’язку з цим варто нагадати деякі розвідувально-шпигунські історії.
Радянський режим надавав надзвичайної ваги питанням вербування розвідувальними структурами іноземних громадян. Вербували всіх, кого змогли до цього схилити шляхом підкупу, наданням різноманітних пільг і вигод, створенням перспектив. Але найчастіше вербували внаслідок провокацій та компрометацій. Особливу увагу звертали на молодих та перспективних, особливо з числа студентів, практикантів, стажерів.
Кім Філбі у 1934 р. був завербований радянською розвідкою у віці 22 роки, коли він вчився в Кембріджському університеті. З 1944 він обіймав посаду заступника начальника контрозвідки Розвідувальної служби Великобританії (МІ-6), тобто мав прямий доступ до таємної розвідувальної діяльності. Кім Філбі видав сотні британських агентів і втікачів із СРСР. Перед загрозою викриття його у 1963 році через Бейрут вивезли в Москву, де до кінця свого життя він передавав свій досвід майбутнім радянським шпигунам. То був найбільший провал в роботі західних спецслужб. В Радянському Союзі й теперішній Росії Кім Філбі вважається агентом №1 за значенням, його нагородили найвищими державними орденами СРСР.
Славу Кіма Філбі може перевершити Август Ганнінг – колишній керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) якого 6 жовтня 2026 р. затримали за підозрою у шпигунстві та замаху на державну зраду. Його звинувачують у тому, що він роками передавав сотні державних таємниць якійсь іноземній державі. Почекаємо завершення слідства і суду в ФРН.
Безперечно, що у цій справі не можна виключати колишнього німецького канцлера Герхарда Шрьодера, який після відставки в Німеччині, відкрито перейшов у табір Путіна й офіційно щорічно отримував мільйонні виплати в російських енергетичних структурах, зокрема в «Газпромі», «Роснефті».
Однак славу Кіма Філбі все таки може перевершити нинішній президент США Дональд Трамп. За численні перешкоди воюючій Україні, незбагненні послуги росії та особисто путіну, він вже заслужив найвищих російських нагород. І коли путін за ще не здобутий Куп’янськ і Малу Токмачку присвоює звання «героя росії», то що тоді в його очах вартують титанічні зусилля Дональда Трампа супроти України й українського народу?
Дмитро Чобіт.
- 10. 2026.
066 365 24 31