У ДЕСЯТУ  І ДРУГУ РІЧНИЦЮ 

Американський загальношанований журнал “Нюзвік” подав інформацію  яка доволі вияснює поведінку Спікера Палати Представників Майка Джонсона по відношенню до України та московської війни проти нас. Виходить, що ще у 2018 році той же кандидат Джонсон прийняв пожертву у сумі 37,000 американських доларів від корпорації з Техасу у якій головні акціонери є не тільки москалі але москалі  з Росії котрі є олігархами та друзями Владиміра Путіна. Після якогось часу бюро Джонсона підтвердило це але вказало, що коли вони усвідомили собі, що тут сталося, вони ці гроші віддали.

 

Навіть коли б прийняти Джонсона версію події, треба застановитись не тільки тому, що приймати гроші закордону для виборів це злочин, а тим більше від москалів. Але також чому москалі вважали важливим допомагати Джонсону у виборах. Тут треба було дуже глибоко досліджувати, щоби взагалі зрозуміти відношення Джонсона до Росії. Ця подія відбулася у 2018 році коли Джонсон був нічим,  але чомусь вже був надійним для московських імперіалістів.

 

Американська політика, її система та актори є наскрізь скорумповані тільки, що у багатьох випадках ця скорумпованість є легалізована. Це саме відноситься до американського бізнесу.  91 кримінальних оскаржень супроти колишнього президента та сьогодні надійного кандидата на президента США це підкреслюють.  У такій ситуації треба усвідомлювати що можна зробити для впливу на людей в уряді які знаходяться у такому болоті.

 

Політика це мистецтво можливого і якраз у цьому питанні українська діаспора у США не дописує бо вона просто не спосібна до мистецтва. Я обмежую себе до США бо на мою думку ця діаспора українська ще найкраща у світі. Мої друзі з других держав можуть не годитися але вони переважно живуть у державах які не мають великого впливу на світову політику або дуже мало можуть і таки допомагають Україні у сьогоднішньому змаганню за існування нації та держави.

 

Оскільки я уважаю себе віком і з досвідом одним з найстарших громадських діячів ще свідомих свого довкілля,  я дозволю поставити деякі пропозиції на коротке майбутнє ,а це означає до американських виборів у листопаді ц.р. Я переконаний, що навіть без допомоги США Україна витримає у боротьбі до цього часу незважаючи на Авдіївку чи Роботине де відбуваються поразки.

 

Тимчасову прогалину за відсутність американської допомоги може наповнити діаспора. Україна показалась не тільки дуже хороброю але також промисловою. Відчувши брак допомоги Україна почала влаштовувати власну зброю. ФПВ дрони різного рівня показалися дешевими і дуже корисними. Десятьох їх може закупити кожен українець у США для Збройних Сил України. Проблема досі, що сама діаспора виявилася не жертвенною, а деякі структури навіть використали війну і трагедію для власного збагачення.

 

Друга справа це політика яка в Америці є передусім місцева. Дуже мала кількість виборців може встановити більшість та тим самим перевагу для допомоги Україні. Ось наприклад, я проживаю у повіті Морріс у Ню Джерсі. Я реєстрований Демократ і мене заступає Демократка Микі Шеріл у Палаті Представників Конгресу США. Фактично моя приналежність та голос є втрачені. Але я маю другу хату над морем у повіті Кейп Мей. Там представником до Конгресу є одіозний Республіканець (колишній Демократ) ворог допомоги Україні Джеферсон Ван Дрю. Далеко до виборів я перереєструюся як Республіканець у конгресовій окрузі Ван Друа. Там я не тільки голосуватиму проти нього але стану для нього  в між часі Республіканською примарою, щоби його скинути з його позиції.

 

Це забава яка наразі може вирішити справу Україні у Конгресі де за підсумками експертів бракує тільки одного голосу на користь України. Подібними забавами повинні зацікавитись і інші українці у США. Правда для цього треба бути громадянином США.

 

Є багато прикладів можливого мистецтва. Тільки треба мати охоту, посвяту, ну і гроші не пошкодять. Але треба мати охоту з ними розійтися.

 

У другу річницю повного вторгнення москалів в Україну українці по цілому світу організують мітинги, конференції, тощо. Такі речі дуже потрібні в Україні де останні події могли підважити настрій населення. Одначе такі події у діаспорі нічого не дають Україні. Противно вони впливають на діаспору та дають вражіння посторонковим людям, що вони щось роблять для України та дають заспокоєння. Натомість в Україні кипить війна, люди гинуть, інфраструктура нищиться, а діаспора починає думати, от скільки ми робимо.

 

Треба прозріти та зрозуміти, що наші брати і сестри на Україні віддають свою кров, а ми у діаспорі навіть не хочемо віддати свої долари та труд для допомоги. Я свідомий того, що у нас бракують провідники. Це хронічна хвороба нашої нації. Завжди бути люди які боролись за Україну і ті котрі стояли осторонь та дивилися або і ще критикували. Тим які уболівають за нашу націю та державу, кажу будьте більш активними і жертвенними, а там які стоять осторонь і критикують, кажу не завважайте!

 

22 лютого 2024 року                           Аскольд С. Лозинський