Алік Гомельський – уродженець м.Харкова, ізраїльсько-канадський письменник-історик, автор низки книг, присвячених єврейсько-українським відносинам.
23 березня 2022
«Його думка здається мені вірною. Пропоную прочитати його матеріал, присвячений реакції на звернення Президента України Володимира Зеленського до народу Ізраїлю та Кнесету». (ребе Моше Реувен Асман)
Війна, яку розв’язала путінська Росія, напавши на незалежну Україну, зараз впливає на весь світ. Тому ми можемо без хибної політкоректності назвати її новою Світовою війною. Звісно, держава Ізраїль та євреї України були залучені до цих подій, як на фронті, так і в тилу. Під тилом я маю на увазі Ізраїль і світове єврейство. Євреї України та добровольці з Ізраїлю, включаючи колишніх військовослужбовців Армії Оборони Ізраїлю, героїчно борються на фронті, а також рятують життя поранених та постраждалих. Цей фронт внаслідок варварських дій Путіна та його вертикалі проходить зараз через кожну область, місто, вулицю, через кожну оселю України.
У зв’язку з цим хочу звернути увагу на заочну дискусію двох ізраїльських офіційних осіб: міністра внутрішніх справ Айєлет Шакед та міністра будівництва Зєєва Елькіна. Обидва вони начебто репрезентують правий, національно-релігійний табір, Елькін ще й історик. Уважно вивчивши суть їхньої полеміки, я з подивом і гіркотою усвідомлюю, що це була дискусія між двома необтяженими знаннями в цьому питанні людьми.
Для початку цитата Шакед: “Не можна перекручувати історію. Він (президент Зеленський) говорив про праведників народів світу, про тисячі українців, які рятували євреїв, і справді були такі. Але Україна загалом співпрацювала з нацистами у знищенні єврейського народу, і це не можна забувати”.
І відповідь Елькіна: “Жителі України були радянськими громадянами і воювали на всіх фронтах війни. Дуже багато людей загинуло. Була певна кількість українців, переважно націоналістичні лідери, які бачили у радянській владі та в Радянському Союзі ворога та співпрацювали з нацистами. Вони були абсолютні. меншістю. в Україні тоді… Те, що сьогодні в Україні деякі з цих людей проголошені героями, обурливо, це треба засуджувати, що Ізраїль традиційно і робить, при цьому говорити, що Україна як така чи український народ співпрацювали з нацистами, це – вказувати повну непоінформованість історія.”
Якщо Айєлет Шакед ще можна пробачити її помилки, то слова історика Елькіна свідчать або про невігластво, або про навмисну дезінформацію. А тепер факти:
– незалежної України у 1939-1945 роках не існувало, керівництво ОУН(Б), яке проголосило Акт про незалежність України 30.06.1941, було заарештовано нацистами та перебувало ув’язнено до кінця 1944 року.
– узагальнення “Україна загалом співпрацювала з нацистами у знищенні єврейського народу” ні до чого доброго не призводить, а лише викликає аналогічні дурні узагальнення щодо етнічних євреїв
– хочу нагадати, що весь СРСР, цілком і повністю, на державному рівні і дуже активно, співпрацював з нацистами з літа 1939 по літо 1941 року, не тільки анексуючи та окупуючи незалежні країни та території, а й забезпечуючи нацистський рейх сировиною та матеріалами для ведення війни на Заході, насамперед проти Британії та Франції
– на відміну від пана Елькіна, який повторює радянські міфи та підтримує інформаційні вкидання (ініційовані Росією) про нібито героїзацію нацизму в Україні, автор, базуючись на розсекречених архівних документах КДБ, ЦРУ, німецького Бундесархіву та інших джерел проводить незалежні дослідження єврейсько-українських відносин в ХХ сторіччі. Вивчивши діяльність Степана Бандери, Ярослава Стецька, Миколи Лебедя, Романа Шухевича, стає зрозумілим, що до злочинів нацистів вони не мали стосунку, що підтверджується також і документами Нюрнберзького трибуналу.
– лідери українського повстанського руху боролися за незалежність свого народу, як, наприклад, Авраам Штерн, Менахем Бегін, Іцхак Шамір боролися за свободу єврейського народу
– нажаль, деякі політики в Ізраїлі, які називають себе політологами, не мають жодного уявлення не лише про праці, а й навіть про особистості відомих політологів (таких як Герберт Ромерштейн), які протистояли радянському агітпропу під час Холодної війни та розкривали плани СРСР з нацькування українського і єврейського народів один на одного.
Тепер про промову президента Володимира Зеленського зверненої до членів ізраїльського Кнесету. Порівняння з Шоа, які президент України використав для опису ситуації в його країні, є абсолютно доречними і ми нажаль знову стикаємося з, скажімо так, дивною поведінкою міністра-історика Елькіна. Мабуть, він абсолютно не обізнаний про те, що програма Путіна в Україні – це геноцид українців, і саме тому армія путінської Росії безжально бомбардує та обстрілює житлові квартали міст України, мінує коридори безпеки, якими намагаються евакуюватися біженці та не пропускає гуманітарні конвої в оточене місто Маріуполь? Кому як не ізраїльтянину знати, що обвинувачена (і в першу чергу Росією!) в геноциді, армія Ізраїлю, завчасно закликає всіх жителів арабських кварталів покинути свої будинки, якщо планується точкова, підкреслю: ТОЧКОВА ліквідація та підкреслю: ТЕРОРИСТІВ що використовують цивільну та міжнародну інфраструктуру як щит.
І все ж до гідної промови президента України можна і потрібно додати кілька дуже важливих деталей, на які, гадаю, варто було б звернути особливу увагу:
1.Єврейський народ цілком справедливо засуджує світову спільноту за мовчазне потурання планам Гітлера “вирішити єврейське питання”, мовчання та бездіяльність стали в результаті співучасттю у злочині проти нашого єврейського народу. І якщо ми звинувачуємо, то самі ми не маємо жодного права мовчати перед новою Катастрофою,
інакше ми станемо такими ж, як і ті, кого ми справедливо звинувачуємо у співучасті операції “Холокост”, свідчення про яку привів у своїй книзі військовий юрист та патріот єврейського народу Вільям Перл.
- СРСР, ще до свого створення, тобто починаючи з 1918 року і без перерви до свого розпаду у 1991 році, активно боровся проти єврейської самосвідомості, Юдаїзму, сіонізму та держави Ізраїль усіма методами гібридної війни. Саме тому слова Путіна про те, що розпад СРСР став геополітичною катастрофою ХХ століття, говорить про те, що сучасна Росія намагається побудувати СРСР версії 2.0, відродивши імперію.
- Релігійні лідери Юдаїзму нещадно переслідувалися і знищувалися радянськими комуністами задовго до того, як до влади в Німеччині прийшов Гітлер, а для наочності приклад: ребе Іцхок Йосип Шнеєрсон, якого комуністи засудили до смерті та реквізували його унікальну бібліотеку ще у 1927 році.
- Авангардом та ударною силою державного антисемітизму в СРСР були його каральні органи КДБ. Офіцери саме КДБ обіймають у путінській Росії найвищі посади.
- Офіційна влада Ізраїлю за часів Холодної війни не лише не боролася за порятунок радянських євреїв з рабства комуністичних фараонів, а й більше того – всіляко заважала активістам цієї боротьби як в Ізраїлі так і в інших країнах Заходу, під ханжським (чи дурним?) приводом – не злити СРСР. За “дивним” збігом обставин ці лідери Ізраїлю були з лівих партій та гарячими шанувальниками Маркса, Леніна та червоних прапорів.
Підіб’ю підсумок: Україна потребує підтримки, Ізраїль надає дуже помітну гуманітарну допомогу, велика кількість ізраїльтян підтримує країну, що бореться, але сьогодні світ у черговий раз волею чергового військового злочинця залучений до Світової війни, насамперед через мовчання, конформізм і угоду політиків та урядів, та їхнього небажання відкрито засудити злочинців. Тому кожен із нас має вирішити для себе з ким він: на боці Добра чи на службі у сил Темряви. І кожен з нас повинен знати, що найспекотніші куточки пекла призначені для тих, хто дотримувався нейтралітету за часів великих катастроф. Думаю кожній людині зараз потрібно поставити запитання: Якщо не я, то хто? Якщо не тут, то де? Якщо не зараз, то коли? В Україні вже відповіли на ці питання, наразі черга за офіційним Ізраїлем, і саме про цей вибір говорив президент України.