У американському журналі “The New York Review of Books” появилася рецензія двох нових видань про мови у якій написане таке:
“Є недавні повідомлення, що українські оборонні сили вимагають від своїх в’язнів вмовити слово паляниця (рід хліба) як вдалий спосіб перевірки українського чи російського виховання.”
У моїй хаті це відомо бо моя дружина Роксоляна поїхала вперше в Україну і раптом стала Роксоланою.
На відміну від твердження Путіна українці та москалі це дуже різні нації.
Недавно український суд засудив на досмертне ув’язнення московського хлопця-солдата за це не тільки, що він вбивав українське мирне населення (а вбив понад десятеро) але робив це немов способом ката, ростріленням. Хлопець молодий але звироднілий.
У тому самому числі журналу “The New York Review of Books” є стаття американського журналіста під заголовком “Російський терор”. Суттю його аналізи є, що убиття мирного населення відбувається московськими солдатами у формі розстрілів, тобто навмисного знищення мирного населення включно з жінками та дітьми з великою жорстокістю. Ставиться питання, “чи це люди-москалі?”
Суспільство США в останньому тижні зазнало дві неабиякі трагедії, першу рашистський обстріл умово-хворим у місті Боффало, а пізніше обстріл малих дітей у школі в штаті Тексас. Перший випадок був обґрунтований майже двісті сторінковим документом вбивця переконаного у верховенстві білої раси. Очевидно окрім його хвороби роль тут відіграла також хворобливість суспільства білих расистів.
Другий випадок був наслідком у додатку хворобливим суспільством Тексасу починаючи від його губернатора Аббота який на пресовій конференції захищав позицію, що Тексас від свої початків ліцензує 18 літніх для закупу зброї, а колишній радник президента Буша молодшого Карл Ров захищав становища напів автоматичної зброї яка дуже різниться від автоматичної. Іронією було що тільки кілька днів пізніше відбулася конвенції 100 миль звід там одіозної Національної асоціації носів рушниць.
Отже суспільство може бути хворе, а до того додати пристрасті особистої ментальної хвороби і відбуваюся трагічні події. Тим більше на війні. Солдат-воєнний засуджений злочинець мабуть не ментально хворий у традиційному медичному означенні. Він наслідок свого суспільства – москальського. Це суспільство не прокажене тільки Путіним та Кремлем. Солдат також наслідок виховання своєї рідної матері, а та матір не краща. Вона рівно ж звиродніла.
Кандидат у Президента США Мит Ромні ще у 2012 році твердив що найбільшою загрозою для світу сьогодні це Москва. Його висміяв президент США, його суперник, Барак Обама. Два останні президенти США до Президента Байдена відзеркалювали (це важливе і
надійне, що дієслово у минулому) дві основні течії у американському суспільстві, щодо Москви — аморальну в особі таких як Трамп, Кіссинджер і примітивно наівна в особі Обами. Війна в Україні хіба Америку перевиховала.
Москалі це не нація у традиційному розумінні. Вони мішанина яка оформилась у позиції первісного під неволення Ханату. Святий Московської церкви Олександер Невський був просто завойовником за землі, не за віру. Ввесь західний світ починаючи з Америки цього не розумів. Біда навчить. Західний світ прилучився бодай посередньо до боротьби з диявольською псевдо нацією. Коли б не героїзм народу який в основному розумів, що таке москаль, сьогодні світ виглядав би зовсім інакше. Україна спасла світ.
Що треба буде робити при закінченні війни. Подібне як робили з Німеччиною нацистів після другої світової. Україну треба буде відбудовувати як Європу а планом Маршала. Але треба буде не умиротворювати, а радше переорганізовувати Москву та її суспільство починаючи від Кремля, а кінчаючи на москальських матерях. Московську церкву як п’яту колону треба розв’язати починаючи з її парафіями на території України. Всі міжнародні установи включно з ООН (анулюючи пере-ємність Москви по СРСР, тим більше у Раді Безпеки) та повинні бодай почати процеси нейтралізації Москви та її розчленування на її федерації, а то і її національні меншини. Доступ москалів до міжнародних спортових змагань повинен бути завішений до наразі не призначеного часу. Повільне звільнення від деяких найбільш основних санкцій мусить залежати від певного поступу у лібералізації суспільства та демілітаризації.
Очевидно прийде спротив і не тільки від Кремля але від імперських матерів. Тут мусить запрацювати програма психологічного перевиховання таких які не бажають цього. Західна культура так як взагалі культура не може мати політичного націлення, але вона може і повинна мати моральну підставу бодай добра над злом, рівність люду та справедливість. Це не великі прохання до діячів культури бо цей напрям повинен служити основою їхнього ремесла.
Це широкі і дуже амбітні плани, але основним важелем, це зрозуміння що ми не сміємо повернутися до часів перед 24 лютим. Не легковажити світовим потеплінням, але фактично Москва це найбільша загроза нашому світу. Це найголовніший урок війни.
Аскольд Лозинський 30 травня 2022