01 лютого 2021
Короткий підсумок та далекосяжні плани щодо проведення наступної IV Всеукраїнської наукової конференції «Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення” були зроблені під час відео-конференції наступного дня після вшанування пам’яті героїв Крут.
В обговоренні взяли участь завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Валентина Піскун, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Павло Гай-Нижник, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Михайло Ковальчук, викладач історії та правознавства Конотопського індустріально-педагогічного фахового коледжу Сумського державного університету Віталій Хоменко, директор Благодійного фонду “Ніжен” Микола Шкурко.
Було відзначено, що Крути назавжди залишаться символом боротьби за українську державність, яка розпочалася 103 роки тому і триває до сьогодні. Відтак наукова конференція, яка традиційно проходить у Крутах раз на два роки, поступово перетворюється на платформу державотворчих студій та набуватиме прикладного значення.
З цією метою організатори мають намір розширити коло учасників наступної конференції, яка відбуватиметься 29-30 січня 2022 року в Крутах і Ніжині, запросивши поряд з істориками спеціалістів із політології, етнопсихології, правознавства, державного управління, міжнародних відносин та інших дотичних до проблематики дисциплін. Отже, тематика доповідей охоплюватиме як історичні екскурси, так і розмаїття сучасних процесів, пов’язаних із державотворенням українського народу.
Тридцятилітній досвід новітньої державності засвідчив, що будівництво нашої держави не відбулося знизу за участі розвинених інститутів громадянського суспільства, обіпертих на середній клас. Вийшло інакше, за олігархічним тупиковим сценарієм. Тому в “перезаснуванні” держави Україна потреба є, але таке можливе після реформування громадських структур, утворених за радянським шаблоном кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття ( це стосується перетворення Всеукраїнського товариства “Просвіта” з організації культмасових заходів на спілку – генератора ідеології українського державотворення ), так і після переформатування протестного руху в дієві об’єднання (підприємницькі, професійні, правозахисні ), без узгодження з якими управлінські рішення не прийматимуться. Увесь спектр складних суспільних процесів, таким чином, актуалізуватиме предмет доповідей наступних конференцій.