|
Середа, 31 серпень, 2011 p.
BBC
Президент Росії Дмітрій Медвєдєв заявив, що його дивують постійні вимоги України про поступки у питанні ціни на газ.
Пан Медвєдєв також назвав позицію Києва "сумною", і такою, що демонструє "настрої утриманки".
"Вони весь час просять про якісь послаблення. Мені здавалося, що ми зробили зрозумілу пропозицію: якщо ви хочете знижку на газ, ви маєте стати частиною інтеграційного простору. Або, якщо ви цього не хочете, маєте зробити нам комерційну пропозицію, вигідну для Росії, наприклад, таку, як (від Білорусі) продати газотранспортну систему. Вони не хочуть ані того, ані іншого. Знову за "рибу-гроші". Дайте знижку - і все", - заявив російський президент у Сочі.
Перед тим і керівник російського Газпрому Алєксєй Міллєр прокоментував наміри Києва про скорочення імпорту російського газу, висловлені днями українським прем'єром та міністром енергетики. Пан Міллєр заявив, що згідно із чинним контрактом, Україна зобов’язалася купувати щороку не менше 33 мільярдів кубометрів російського газу.
"У 2012 році Газпром може постачати в Україну і 27, і 26, і 29 мільярдів кубометрів газу. І навіть не постачати нічого взагалі, якщо Україна цього не хоче. Але питання не в цьому, а в тому, що в кожному разі Нафтогаз буде сплачувати за поставки із розрахунку не менше, ніж 33 мільярди кубометрів. Такими є умови "бери або плати" у чинному контракті, і вони застосовуються і цього року, і на весь термін дії контракту", - наголосив керівник Газпрому.
Київ визначився із крайнім терміном
Раніше у середу голова президентської адміністрації Сергій Льовочкін заявив, що крайнім терміном у газовому питанні для Києва є початок опалювального сезону.
За словами Льовочкіна, до 15 жовтня чинні газові контракти із Росією мають бути переглянуті:
"Перший шлях - домовитися із колегами - і ми йдемо цим шляхом. Другий шлях - звернення до суду", - заявив керівник адміністрації президента Януковича. За словами пана Льовочкіна, нині на кожній тисячі кубометрів газу Україна несе збитки у 200 доларів. За 10 років терміну дії газової угоди ці збитки можуть сягнути 80 мільярдів доларів.
Про такі наміри заявив минулого тижня український прем’єр Микола Азаров, який повідомив, що Київ вже консультувався з цього приводу із вітчизняними та закордонними юристами.
Тези правильні, але хто їх виконуватиме?
Водночас оглядачі наголошують, що у заявах урядовців про наміри зміцнити енергобезпеку України не згадують про корупцію у вугільній галузі або ж про повну залежність від російського пального для атомних станцій, на яких виробляється до половини української електроенергії.
Керівник аналітичного центру Dixi Group Ростислав Павленко вважає, що надалі українсько-російські газові відносини можуть розвиватися за трьома сценаріями: "газова війна", "білоруський сценарій" та покладання на власні сили.
Перший варіант, на думку політолога, має значні ризики і не має перспектив. Крім того, зважитися на черговий конфлікт із Росією Київ може лише за підтримки Європи, із якою, через суд та арешт Тимошенко, може і не скластися.
"Білоруський варіант", коли зниження ціни на газ обмінюється на якісь стратегічні активи, показав свою хибність впродовж останнього року, коли між Москвою та Мінськом відбулися низка "нафтових" конфліктів, Газпром, фактично, отримав повний контроль над білоруською ГТС, а сама Білорусь опинилася на межі дефолту.
Третій варіант із посиленням енергобезпеки та енергозбереження, на думку Ростислава Павленка, потребуватиме від української влади свідомих зусиль із забезпечення повної прозорості енергоринку. Але саме щодо такого варіанту розвитку подій у політолога є сумніви:
"Так, зараз ми чуємо багато правильних тез, але влада не показала бажання їх виконувати", - заявив Ростислав Павленко під час прес-конференції. Відтак, на думку експерта, швидше за все, події розвиватимуться за сценарієм "газової війни" або ж "білоруським сценарієм".
|