Очевидно, учасники цих зборів не були переконані в тому, що справа, за яку вони взялися, зможе так ефективно розвинутися, не сподівалися, що через три чверти століття від події, в якій вони брали участь, братиме відлік нова історія України. Вони лише совісно виконали свій національний обов'язок, зробили те, чого очікував від них народ, не завагалися стати виразником його волі. З висоти сьогодення можемо оцінити велич творців ОУН, що взявшись за справу захисту національних інтетесів свого народу зуміли піднести її до такого високого рівня. У надзвичайно складних умовах польської, німецької та російської окупацій ОУН не тільки зберегла свій народ від фізичного винищення, але й піднесла рівень його національної свідомости, виховавши з нього господаря власної землі. За короткий час ця організація з кількадесяти членів переросла у могутню армію борців за волю. За роки боротьби через її ряди перейшли сотні тисяч українців, представників найрізноманітніших верств: студентів, військовиків, селян, робітників. Саме ці люди стали ядром формування нової української нації, стали прикладом для майбутніх її поколінь. ОУН – один з найуспішніших національних проєків в нашій історії. Запорукою її успіху було чітке формування своєї головної мети та шляхів її досягнення. В той час, коли інші організації щойно роздумували над різноманітними варіянтами автономії України в складі інших держав, чи українізації УССР, члени ОУН чітко визначили, що головною метою українського визвольного руху має бути Українська Самостійна Соборна Держава, здобута шляхом збройної боротьби українського народу. Поставлена мета була сприйнята українцями, бо була чіткою та зрозумілою. У найбуремніші роки саме ОУН залишилася на полі бою разом зі своїм народом, ставши єдиним виразником його інтересів. Зрештою, саме членами ОУН було створено потужну ідеологічну базу для українського визвольного руху, базу, яка послужила основою для розвитку його наступних етапів – дисидентства, шістдесятництва, масового національно-демократичного руху кінця 1980 років і, врешті, стала вирішальним чинником відновлення української незалежности у 1991 році. Діяльність ОУН – приклад того, що боротьба за національні ідеали можлива та необхідна в будь-яких умовах, що справжнім виразником народніх інтересів може бути тільки сам народ.