РОНАЛЬД РЕҐЕН І УКРАЇНА - НОВИНИ

РОНАЛЬД РЕҐЕН І УКРАЇНА
Print version

Published Thursday, July 29 2004

Рональд Реґен народився 6 лютого 1911 року в містечку Тампіко (стейт
Ілліной). Був спортивним радіокоментатором, потім кіноактором. З 1937
Року працював у Голівуді.
Там він уперше почав займатися політикою як президент гільдії
кіноакторів. З 1966 до 1974 року Реґена був губернатором Каліфорнії. На
цій посаді він показав себе здібним керівником, хоча не всіх задовольняли його консервативні та антикомуністичні погляди. Кілька разів пробував брати участь у президентських перегонах.
Нарешті у листопаді 1980 року кандидат від Республіканської партії
Рональд Реґен переміг на виборах тодішнього президента Джіммі Картера.
А лише за два місяці після своєї інавґурації Реґен став жертвою замаху.
Вперше Рональда Реґена обрали президентом ЗСА у 69 років, але
незважаючи на такий поважний вік, американці вдруге віддали з нього свої голоси у 1984 році.
Рональд Реґен був великим оптимістом, ненависником комунізму та
Оборонцем поневолених і покривджених. Він вірив, як відзначив у «Проклямації Тижня Поневолених Націй», що «настане день волі для всіх... Для перемоги важливою є сила духу, не тільки зброя... Ідея волі непереможна. Ми вповні усвідомлюємо страх тих, які не хочуть, щоб правда продісталась до народів комуністичного світу, тих— які явно топчуть Гельсінкські умови та стосують терор, щоб здушити правду. Комунізм приніс концентраційні табори, масові ув’язнення, голод і масакри, поліційну державу і арешти вночі...
Ми зокрема віримо, що народи Східньої Европи, Азії, Африки і
Південної Америки, які опинились під комуністичною домінацією, відзискають свою державну суверенність і знову втішатимуться гідністю їх власних національних традицій.
Правда — це найсильніша зброя. Комуністичні володарі заперечують
Бога і намагаються знищити релігію, але ми їх не боїмось. Полум’я волі горить! Усім поневоленим ми кажемо — ваша справа є нашою справою, вона живе в наших серцях...».
З приводу відзначення Українським Конґресовим Комітетом Америки
50-ліття Голоду в України Рональд Реґен видав заяву, в якій написано: «...Ця подіядає нагоду згадати тих, які страждали і вмирали під час колективізації господарства внаслідок голоду і жорстоких перслідувань.
Ця спроба тоталітарного уряду знищити життя, волю і дух народу, має
важливе значення для нас сьогодні.
На Вас спочиває священне завдання забезпечити, щоб наші думки щодо
Цієї великої трагедії не стерлися в пам’яті, та щоб наука з неї не була
забута. Пам’ять про жертви інспірує наше тривале зобов’язання щодо моральної проникливости, що виражає нашу гуманітарну турботу про всіх людей. Ваша маніфестація і похід вповні нагадують совісті світу, що сталося півстоліття тому. Ваші дії скріплять також нашу постанову не залишатися мовчазними і неактивними і часах моральної кризи.
Єднаюсь з вами в молитвах у пам’ять тих, які терпіли це жахливе
переслідування і нещастя, що переходить людські межі».
У липні 1984 року відбувалося чергове відзначення Тижня Поневолених
Націй. Тут Рональд Реґен підніс свій вагомий голос в обороні сина
головнокомандувача Української Повстанської Армії генерала Романа
Шухевича, Юрія Шухевича: «...Під час Тижня Поневолених Націй ми мусимо
Пригадувати численні жертви і одиноких героїв: жертви нерозбірливого бомбардування в Афганістані та таких осіб, як ув’язнений український патріот Юрій Шухевич...».
Коли помер Патріярх Йосиф Сліпий, Рональд Реґен писав українцям: «З
глибоким почуттям втрати відмічаю смерть Кардинала Йосифа Сліпого,
Верховного Архиєпископа Української Католицької Церкви і передаю мої
співчуття українцям у всьому світі.
Коли згаудємо про 18-річне перебування Кардинала Сліпого в
Совєтських таборах ув’язнення, коли роздумуємо про те, що він був засуджений на покарання в Ґулаґу, бо відмовився зрадити свою Церкву, бачимо виразно міць і силу людського духу.
Після звільнення з цього довгого ув’язнення дух і енерґія Кардинала
Сліпого не послабли. Після звільнення у 1963 році він відвідував у
Світі українців католиків та відвідав тут, у Білому Домі, президента Форда...
Присвята Кардинала Сліпого Богові і свободі людства була непохитна,
незважаючи на покарання і заслання за його переконання. Через своє
надхненне життя він давно став символом сили Божого і людського духу. Він залишиться таким не тільки в пам’яті українців, але й чоловіків і жінок доброї волі в усіх націях».
З приводу смерти у в’язничному шпиталі 37-річного Валерія Марченка
Рональд Реґен заявив: «...Ми глибоко засмучені і розгнівані невинною
Смертю п. Марченка. Його хоробра боротьба за людську свободу є надхненням для нас усіх. А його смерть преконує нас у трагедії, що ситуація на тлі людських прав погіршується в СССР — що американці глибоко осуджують».
У 1986 році, з нагоди роковин державности України, проголошеної 22
Січня 1918 року, тодішній президент Рональд Реґен писав: «Я є дуже щасливий передати сердечний привіт Українському Конґресовому Комітетові Америки з нагоди 68-ї річниці проголошення незалежности України.
...
Українці у світі одержимі надією, що ніщо не може згасити їхньої
глибокої національно-державної свідомости, чи назаважди заперечити прагнення людського духу до волі.
Я бажаю висловити солідарність з усіма українцями у ваших
Безперервних сміливих заходах забезпечити свободу, права людини, та зберегти національну ідентичність вашої улюбленої батьківщини.
Нехай Бог буде з вами!»
Ще багато разів за час президентської кар’єри ставав в обороні
поневолених націй Рональд Реґен. Ще багато разів вимагав від тодішніх
правителів «імперії зла» волі для народів і людини, а українців
закликав словами Тараса Шевченка — «Борітеся — поборете!». А ми ще довго буде згадувати Рональда Реґена як Людину, яка знала, що «Історія України — це історія, повна трагічних подій», та вірила, що «Славний український народ пережив випробування голодом, жорстокими репресіями, знищеннями в час Другої світової війни та... трагедію на атомній електростанції в Чорнобилі. Однак,я серцем знаю, що так, як у минулому, український народ не те що виживе, а далі добиватиметься здійснення своїх справедливих прагнень». Нехай земля йому буде пухом!