ЧАСТИНА НАЦІОНАЛ-ДЕМОКРАТІВ ЗНОВУ НАСТУПИЛА НА ГРАБЛІ - НОВИНИ

ЧАСТИНА НАЦІОНАЛ-ДЕМОКРАТІВ ЗНОВУ НАСТУПИЛА НА ГРАБЛІ
Print version

Published Thursday, April 06 2006

ЧАСТИНА НАЦІОНАЛ-ДЕМОКРАТІВ ЗНОВУ НАСТУПИЛА НА ГРАБЛІ

Галина Левицька

   («Майдан»). — І це не просто слова, а реальність. І особливо не варто
напружувати мізки, щоб пригадати виборчу кампанію 1998 року і нагадати
відому мудрість, що історія жорстоко б’є тих, хто не робить з неї висновків.
У 1998 році національно-свідомий українець був розділений між НРУ, ПРП і
„Національним фронтом”, а в 2006 році був розділений між НСНУ, БЮТ, бльоком
Костенка-Плюща, бльоком ПРП-Пора і партією „Свобода” Олега Тягнибока. В 1998
році перше місце взяла КПУ, а в 2006 році партія „Реґіони України” з
проросійською риторикою і олігархічними „замашками”.
   Ще немає офіційних результатів виборів, але з впевненістю можна сказати,
що сили, які асоціювали себе з національною демократією, відходять на
„п’ятирічну пенсію”. Зокрема, Українська народня партія Юрія Костенка,
партія „Реформи і порядок” Віктора Пинзеника, молоді люди з партії „Пора” і
Олег Тягнибок з партією „Свобода”, а їхні голоси перейдуть як бонуси для
бльоків і партій, що стали переможцями. І голосами західньої України, які
віддали за ці партії і бльоки національно-демократичного спрямування буде
тішитися і партія реґіоналів. До речі, Дмитро Павличко з партії УНП
напередодні виборів твердив, що якби УНП об’єдналася з НСНУ чи з бльоком
Юлії Тимошенко, тоді національний чинник був би на першому пляні. Це
нісенітниця. В таких бльоках ми розчинилися б, зникли, як це вже
відбувається з партіями, які є на чолі тих угруповань. Ми демонструємо не
безсилля, а живучість і силу партії, головні засади якої — українська
соціяльно-справедлива европейська Україна. Однак, український виборець цього
не підтвердив.
   Ще однією особливістю виборів 2006 року було те, що український народ ще
не сприймає, застосованих бльоком „Наша Україна”, бльоком Пора-ПРП західніх
технологій ведення виборчої кампанії. Український люд віддав перевагу живому
спілкуванню з політичними силами і це використала Юлія Тимошенко.
   Вже нині можна сказати, що ґарантовано на виборах 26 березня перемогли
(бо офіційні дані будуть через 10 днів) — „Реґіони України”, Бльок Юлії
Тимошенко, „Народній союз „Наша Україна”, Соціялістична партія України,
Комуністична партія України. Партія „Реґіони України”, яка має перше місце,
заявляє, що вона перемогла і повинна (за попередніми даними отримує 30
відсотків голосів), формувати більшість і уряд. У свою чергу і Юлія
Тимошенко, яка зайняла друге місце (близько 24%), і керівники „Нашої
України”(вона є третьою (близько 16%), що було для неї шоком) заявляють, що
вони створять коаліцію, а відтак і більшість. І коли ще 24 березня Юрій
Єхануров заявляв про створення коаліції на умовах „Нашої України”, то вже 26
березня керівник ради партії „Нашої України” Роман Безсмертний зробив
знакову заяву: „Переможені не можуть бути ініціяторами”. Це означає, що вони
погоджуються на те, що прем’єром стає Юлія Тимошенко. Проте це не означає,
що так воно буде, бо є ще Соціялістична партія, яка матиме у новому
парляменті більше 30 мандатів. А отже, вона, як і у 2, 3 та 4 скликаннях
українського парляменту, матиме „золоту карту”. Без голосів соціялістів, ані
відновлена помаранчева коаліція, ані партія „Реґіони України” не зможуть
створити більшости.
   Тому соціялістам партія „Реґіони України” може запропонувати посаду
голови Верховної Ради. Однак, із передніх заяв Олександра Мороза виникає, що
він схиляється до помаранчевої команди. Проте ставить свої умови. Якщо ці
умови будуть прийняті, то це дасть змогу констатувати, що реванш команди
Віктора Януковича, на який так активно працювала російська інформаційна
машина, не відбувся. І у цьому треба завдячувати провидінню, яке появилося у
високій організованості західніх і центральних областей України і відносній
пасивності південних, і східніх областей України.

   Президент України Віктор Ющенко вважає, що на виборах 26 березня переміг
український народ, який здав іспит на демократію. Щодо створення коаліцій,
то голова української держави твердить, що підписувати коаліційну угоду до
офіційного оголошення результатів виборів некоректно. Юлія Тимошенко має
іншу думку і активно веде переговори з партією „Наша Україна” і СПУ. Крім
цього, з кулуарів влади виходять різного роду повідомлення, що нинішня влада
більше бачить не помаранчеву коаліцію, а голубу. розбавлену помаранчевим
кольором. Для цього президент України як головного переговорщика від „Нашої
України” призначив Юрія Єханурова, відсунувши від цього процесу Романа
Безсмертного.